ознайомившись з касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Подільського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 21 січня 2015 року,

Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, не судиму, уродженку та мешканку міста Києва,

- за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням протягом однорічного іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених пп. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Згідно вироку, ОСОБА_1 31.07.2014 об 11:45 в приміщенні Київського обласного відділення "Благодійний фонд "СОС Дитяче містечко" на вул. Копилівській, 31 в м. Києві викрала мобільний телефон ОСОБА_2 вартістю 2261,66 грн.

У касаційній скарзі прокурор, стверджуючи, що засуджена підлягала звільненню від відбування покарання на підставі ст. 79 КК України а не ст. 75 КК України, просить скасувати вказані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1, правильність кваліфікації її дій та справедливість призначеного покарання у касаційній скарзі не оспорюються, а доводи про наявність підстав для скасування вищезазначених судових рішень необґрунтовані.

Так, згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , при призначенні покарання у виді позбавлення волі на певний строк вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до 7 років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі та особливо тяжкі злочини, суд залежно від ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних про особу засудженої та обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання, вправі звільнити таких жінок від відбування покарання з випробуванням як на підставі статті 75 КК, так і на підставі статті 79 КК.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій правильно, усупереч твердженню прокурора, застосували закон України про кримінальну відповідальність, а з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для її задоволення немає.

Зважаючи на зазначене, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Подільського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 21 січня 2015 року стосовно ОСОБА_1.