головуючого Дембовського С. Г., суддів Вільгушинського М. Й., Колесниченка В. М., за участю прокурора при секретарі Чупринської Є. М., Шапулі В. В.,

розглянувши в судовому засіданні 23 квітня 2015 року в м. Києві кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Апеляційного суду Вінницької області від 3 грудня 2014 року,

Вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 29 вересня 2014 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше судимого вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 1 серпня 2013 року за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1360 гривень,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років і 6 місяців.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він 25 червня 2014 року близько 15 години 30 хвилин, на перехресті вулиць Євдокименка та Леніна в м. Немирів Вінницької області умисно, з корисливих мотивів, незаконно збув ОСОБА_8 за 150 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб - дизоморфін, вагою 0, 0018 г, який попередньо виготовив та зберігав при собі з метою подальшого збуту.

За апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вирок місцевого суду в частині призначення засудженому покарання скасовано Апеляційним судом Вінницької області та постановлено свій вирок від 3 грудня 2014 року. Цим вироком ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю. В решті вирок щодо засудженого залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник порушує питання про зміну вироку суду апеляційної інстанції та пом'якшення призначеного покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України. Зазначає, що при призначенні покарання ОСОБА_7 не враховано позитивну характеристику за місцем проживання, щире каяття, збут незначної кількості наркотичної речовини та інших обставин, які пом'якшують засудженому покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, перевіривши кримінальне провадження та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307 КК України, в касаційній скарзі захисника не оспорююється.

Що стосується доводів касаційної скарги про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, то вони заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Колегія суддів вважає, що апеляційний суд не навів переконливих доводів на підтвердження свого висновку про те, що призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нового злочину.

Окрім того, судом не в повній мірі було враховано, що ОСОБА_7 позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, є особою молодого віку, збув незначну кількість наркотичної речовини.

Зазначені обставини на думку колегії суддів є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого засудженим кримінального правопорушення та дають підстави для призначення йому основного покарання із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу.

У зв'язку з цим вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_7 підлягає зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України суд,

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Вінницької області від 3 грудня 2014 року щодо ОСОБА_7 змінити. Пом'якшити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю.