головуючої Григор'євої І.В., суддів: Єленіної Ж.М., Фурика Ю.П., за участю прокурора Подоляка М.С., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 квітня 2015 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 19 червня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 30 липня 2014 року.

Зазначеним вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше двічі судимого, останнього разу 26 жовтня 2001 року Гайсинським районним судом Вінницької області за ч. 4 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, звільненого 28 березня 2008 року умовно-достроково з невідбутим строком покарання 1 місяць 28 днів,

засуджено до покарання у виді позбавлення волі:

за ч. 4 ст. 187 КК - на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна;

за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 5 років;

за ч. 1 ст. 263 КК на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілих ОСОБА_7 - 2 378,15 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн - моральної і ОСОБА_8 - 25 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання про речові докази та судові витрати.

Ухвалою апеляційного суду зазначений вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у викраденні чужого майна, вчиненому повторно з проникненням у житло, розбійному нападі, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та проникненням у житло, а також у придбанні та зберіганні вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

Так, 07 листопада 2008 року приблизно о 19.30 год. ОСОБА_6 проник у будинок на АДРЕСА_3 звідки викрав майно та гроші потерпілої ОСОБА_7 на загальну суму 2 378,15 грн.

20 вересня 2011 року близько 23.15 год. ОСОБА_6 у стані алкогольного сп'яніння з метою викрадення чужого майна проник у будинок ОСОБА_8 на АДРЕСА_1. Забравши речі та гроші на загальну суму 283,53 грн, ОСОБА_6 намагався залишити приміщення, однак був виявлений господарем. Маючи намір утримати викрадене майно, ОСОБА_6 завдав ОСОБА_8 кілька ударів ножем у живіт, груди та передпліччя, внаслідок чого потерпілому заподіяно тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, в тому числі й тяжких, небезпечних для життя в момент заподіяння. Потім засуджений разом із з викраденим майном залишив будинок.

Крім того, наприкінці серпня 2011 року ОСОБА_6 на березі ставка поблизу с. Мітлинці Гайсинського району Вінницької області знайшов вибухову речовину - тротил, яку переніс до місця свого проживання на АДРЕСА_2 у згаданому населеному пункті. Надалі 06 грудня 2011 року під час огляду горища господарського приміщення за цією адресою працівниками міліції було виявлено та вилучено вибухову речовину - тротил вагою 84,42 г, яку ОСОБА_6 зберігав без передбаченого законом дозволу.

У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування зазначених судових рішень щодо ОСОБА_6 та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю й неповнотою досудового і судового слідства та істотним порушенням кримінально-процесуального й неправильним застосуванням кримінального закону. Вважає, що в матеріалах справи не міститься переконливих доказів винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Стверджує, що визнавальні показання на досудовому слідстві засуджений надав під тиском працівників міліції, які застосовували до нього незаконні методи слідства. Вказує на те, що, залишивши без зміни вирок, апеляційний суд не спростував доводів, викладених в апеляції засудженого.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав касаційну скаргу, думку прокурора про необґрунтованість скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 398 КПК 1960 року при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370-372 цього ж Кодексу. Згідно зі змістом зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень у касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінально закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновок суду про винність засудженого у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, підтверджується зібраними органами досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні доказами, які отримали належну правову оцінку.

Цей висновок ґрунтується на докладних показаннях самого засудженого на досудовому слідстві про обставини вчинення ним злочинів, зокрема щодо місцезнаходження викрадених речей, які не могли бути відомі працівникам міліції. Ці його показання узгоджуються з поясненнями потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_7, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, висновками проведених судових експертиз, даними протоколів слідчих дій з участю засудженого, а також іншими доказами у справі.

За встановлених судом фактичних обставин діяння ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК кваліфіковано правильно.

Покарання ОСОБА_6 призначено з урахуванням усіх обставин справи, ступеня тяжкості вчинених ним злочинів та даних про особу засудженого, відповідає своїй меті, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК.

Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, обґрунтовано змінив вирок місцевого суду лише в частині вирішення цивільного позову, зазначивши в ухвалі підстави прийняття такого рішення. При цьому порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів апеляційним судом не встановлено, а стосовно доводів апеляції засудженого зазначено відповідні мотиви їх необґрунтованості, з чим погоджується й колегія суддів. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК 1960 року.

Доводи касаційної скарги про застосування до засудженого незаконних методів досудового слідства були предметом перевірки судових інстанцій і обґрунтовано визнані безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема постановою слідчого прокуратури від 08 липня 2014 року про закриття кримінального провадження щодо працівників міліції у зв'язку з відсутністю в їх діянні складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК, постановленою за результатами прокурорської перевірки заяви ОСОБА_6

Будь-яких даних, які б ставили під сумнів добровільність визнавальних показань ОСОБА_6 під час досудового слідства, у матеріалах справи не встановлено, не наведено таких і у касаційній скарзі захисника.

Істотних порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, які б давали безумовні підстави для зміни чи скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів

Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 19 червня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 30 липня 2014 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.