Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,

суддів Чуйко О.Г., Мороза М.А.,

прокурора Деруна А.І.,

засудженого ОСОБА_1.,

захисника ОСОБА_2.

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 16 квітня 2015 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1. та захисника ОСОБА_2. на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 травня 2014 року та вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 10 грудня 2014 року.

Вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 травня 2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі.

Вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 10 грудня 2014 року задоволено апеляцію прокурора та скасовано вирок суду першої інстанції в частині засудження ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 121 КК України та в частині призначення покарання.

Засуджено ОСОБА_1. за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі.

ОСОБА_1. засуджено за те, що він 20 червня 2012 року, приблизно о 20 год., перебуваючи на околиці села Ульянівка Миколаївської області, маючи умисел на вчинення умисного вбивства з особливою жорстокістю, прив'язав ОСОБА_3. до дерева клейкою стрічкою та на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно гумовим шлангом з металевим наконечником став наносити потерпілому удари по всьому тілу, в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді багаточисельних саден та крововиливів в області голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, крововиливів в м'які покрови голови, в м'які тканини грудної клітини по передній поверхні, які належать до легких тілесних ушкоджень, а також відкритий скалковий перелом лівої великоберцової кістки з крововиливом в оточуючі м'які тканини, що належить до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, який був ускладнений травматичним шоком, що спричинило смерть ОСОБА_3.

У касаційній скарзі засуджений просить скасувати судові рішення та направити справу на нове розслідування у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою досудового та судового слідства. Вказує на ту обставину, що судами безпідставно не було враховано докази, які підтверджують його невинуватість та не дано оцінки тій обставині, що він не мав умислу на вбивство потерпілого. Крім того, вважає, що призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину.

Захисник просить скасувати судові рішення та направити справу на нове розслідування за підстав, аналогічних викладеним у скарзі засудженого. Крім того, вказує, що засудженому, з моменту його затримання, не було надано захисника, що є істотним порушенням кримінально - процесуального закону.

У запереченнях на касаційну скаргу захисника прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та захисника, які скарги підтримали, думку прокурора, який заперечував проти касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Доводи захисника про порушення права на захист засудженого, у зв'язку з ненаданням захисника є безпідставними, оскільки 22 червня 2012 року була порушена кримінальна справа за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. У відповідності до вимог ст. 45 КПК України участь захисника при проваджені досудового слідства за даною категорією справ не є обов'язковою. Під час затримання та проведення досудового слідства ОСОБА_1. неодноразово роз'яснювались його права, в тому числі право мати захисника, яким у подальшому засуджений скористався у повному обсязі, що свідчить про добровільність використання ним своїх прав.

Посилання у касаційних скарга засудженого та його захисника на ту обставину, що смерть потерпілого настала не від дій засудженого були повністю спростовані дослідженими судом першої та апеляційної інстанції доказами.

Як убачається із даних, що містяться у протоколах допиту ОСОБА_1., останній не заперечував ту обставину, що він прив'язав ОСОБА_3. до дерева клейкою стрічкою та на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно, гумовим шлангом наносив потерпілому удари по тілу.

Вказані обставини підтвердили у своїх показаннях свідок ОСОБА_4., який був безпосереднім очевидцем зв'язування потерпілого та спричинення йому тілесних ушкоджень у подальшому, та свідок ОСОБА_5., який випадково побачив, як ОСОБА_1. спричиняв ОСОБА_3. тілесні ушкодження гумовим шлангом з металевим наконечником.

Суперечності, що містяться у висновках судово - медичних експертиз були повністю спростовані даними, які містяться у висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи від 11.04.14 року № 11.

Згідно із висновком від 07.08.2012 року № 1169 відкритий перелом лівої великоберцової кістки міг виникнути від однократного ударного впливу тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею, яким міг бути гумовий шланг з металевою гайкою на кінці. Згідно із зазначеними висновками не виключається можливість збереження життя потерпілого у разі надання йому своєчасної кваліфікованої медичної допомоги.

Крім того, висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи від 11.04.14 року № 11 чітко встановлено, що смерть ОСОБА_3. настала за 8-10 годин до моменту дослідження трупних явищ на місці виявлення.

Також, безпідставними є доводи про ту обставину, що протокол відтворення обстановки та обставин події від 22 червня 2012 року є неналежним доказом, оскільки його проведення у відповідності до вимог КПК України (4651-17) підтвердили поняті ОСОБА_6. та ОСОБА_7., а під час проведення слідчої дії будь-яких заяв та скарг від її учасників не надійшло.

Доводи сторони захисту про ту обставину, що смерть потерпілого могла бути спричинена діями інших осіб неодноразово перевірялись судами та свого підтвердження не знайшли.

Вимоги у касаційних скаргах про необхідність скасування вироку суду першої інстанції не підлягають розгляду, оскільки вказаний вирок був скасований та апеляційним судом було постановлено новий вирок.

У той же час, заслуговують уваги доводи касаційних скарг засудженого та захисника про ту обставину, що судом апеляційної інстанції не було встановлено прямого умислу засудженого на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_3.

Згідно із висновком від 07.08.2012 року № 1169 відкритий перелом лівої великоберцової кістки міг виникнути від однократного ударного впливу тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею, яким міг бути гумовий шланг з металевою гайкою на кінці. Згідно із зазначеними висновками не виключається можливість збереження життя потерпілого у разі надання йому своєчасної кваліфікованої медичної допомоги.

У висновках судово-медичної експертизи № 1169 від 07.08.2012 року та повторної комісійної судово-медичної експертизи № 11 від 11.04.14 року зазначено, що причиною смерті ОСОБА_3. був відкритий скалковий перелом лівої великоберцової кістки, який був ускладнений травматичним шоком. Зазначений перелом належить до тяжких тілесних ушкоджень, та перебував у прямому причинному зв'язку із настанням смерті потерпілого. Усі виявлені у потерпілого тілесні ушкодження утворилися прижиттєво, одночасно (в короткий проміжок часу).

Спричинені тілесні ушкодження у вигляді багаточисельних саден та крововиливів в області голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, крововиливів в м'які покрови голови, в м'які тканини грудної клітини по передній поверхні належать до легких тілесних ушкоджень

Мотивуючи своє рішення про кваліфікацію дій засудженого як убивство, вчинене з особливою жорстокістю, апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1. мав умисел на позбавлення життя людини і з цією метою умисно завдав не менше 70 ударів гумовим шлангом з металевим наконечником по тілу потерпілого та його дії продовжувались тривалий час.

У той же час, як убачається з показань самого засудженого, свідків ОСОБА_4., ОСОБА_8., засуджений ОСОБА_1. запросив ОСОБА_3. сісти до машини, перед тим як відвезти до місця скоєння злочину, у їх присутності. Всі вони розуміли, що ОСОБА_1. хоче розібратись з ОСОБА_3. з приводу пошкодження ним автомобіля засудженого. Сам ОСОБА_1. при неодноразових допитах зазначав, що хотів поговорити з ОСОБА_3. з приводу пошкодження автомобіля.

Сама кількість ударів, якими були спричинені потерпілому легкі тілесні ушкодження, завдані ОСОБА_3., та нетривалий час спричинення тілесних ушкоджень, не можуть свідчити про направленість умислу засудженого на вчинення умисного вбивства з особливою жорстокістю.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_1. за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковано неправильно, а тому вирок суду апеляційної інстанції підлягає зміні, а дії засудженого перекваліфікації на ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, з призначенням покарання у виді позбавлення волі в межах санкції даної статті, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, відсутності пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України (в ред. 1960), пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1. та захисника ОСОБА_2. задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 10 грудня 2014 року щодо ОСОБА_1 - змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі.

У решті вирок залишити без зміни.