розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013070060000856, за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Апеляційного суду Закарпатської області від 4 листопада 2014 року щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Берегово, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за участю прокурора Деруна А.І.,

Вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 13 серпня 2014 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Вироком Апеляційного суду Закарпатської області від 4 листопада 2014 року частково задоволено апеляційну скаргу прокурора та скасовано вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_4 в частині призначення покарання.

Засуджено ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

У решті вирок залишено без змін.

У касаційній скарзі з доповненнями засуджений просить змінити вирок суду апеляційної інстанції та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Вважає, що судом апеляційної інстанції не було достатньо враховано при призначенні покарання пом'якшуючі покарання обставини, а саме знаходження на його утриманні малолітньої дитини, в результаті чого безпідставно скасовано вирок суду першої інстанції і призначено занадто суворе покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_4 засуджено за те, що він у невстановлений слідством час та спосіб придбав психотропні речовини, обіг яких обмежено та пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом, після чого незаконно, з метою подальшого збуту переніс їх до місця свого проживання АДРЕСА_2 де зберігав до 23 липня 2013 року та у зазначену дату перевіз до кафе-бару по АДРЕСА_3

23.07.2013 року, приблизно о 22 год., ОСОБА_4 умисно збув за 500 грн. ОСОБА_5 для подальшої реалізації третім особам психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якої становить 0,0038 г. та психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, маса якої становить 0,0209 г.

Крім того, ОСОБА_4, з корисливих мотивів, діючи повторно, зберігав при собі та перевозив в автомобілі "Golf-З", номерний знак "НОМЕР_1" психотропну та наркотичну речовину з метою подальшого збуту невстановленим слідством особам, з якої частину вже збув ОСОБА_5, а знаходячись у дворі кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_2", з метою уникнення кримінальної відповідальності та побоювання бути викритим працівниками міліції свою сумку з психотропною та наркотичною речовиною залишив за сидінням вказаного автомобіля, де її 24 липня 2013 року приблизно о 3 год. було виявлено та з неї вилучено:

- особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,9151 г, 0,9165 г, 0,7970 г, 0,8781 г, 0,8675 г, 0,9146 г, 0,9169 г, 0,9133 г, 0,9025 г, 0,8476 г, 0,9263 г;

- психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,0124 г., 0,0061 г., 0,0410 г., 0,0273 г., 0,0181 г., 0,0236 г., 0,0350 г., 0,0293 г.;

- психотропну речовину, обіг якої обмежено -амфетамін, масою 0,0008 г. 0,0004 г. 0,0009 г. 0,0009 г. 0,0033 г. 0,0004 г. 0,0003 г., 0,0107 г..

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину та кваліфікація дій у касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідне й достатнє для виправлення винної особи та попередження нових злочинів.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, судом апеляційної інстанції, при скасуванні вироку суду першої інстанції та призначенні покарання ОСОБА_4, було враховано характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься законом до категорії тяжких, його щире каяття та позитивні характеристики.

Крім того, апеляційним судом обґрунтовано не було визнано обставиною, яка пом'якшує покарання засудженому - наявність на утриманні неповнолітньої дитини з тих підстав, що вказана обставина не була підтверджена у судовому засіданні.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що призначене засудженому покарання, без застосування ст. 69 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 442 КПК України, колегія суддів

Вирок Апеляційного суду Закарпатської області від 4 листопада 2014 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 - без задоволення.