Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Єлфімова О.В., Шибко Л.В.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.,

захисника ОСОБА_1,

розглянула 7 квітня 2015 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Подільського районного суду міста Києва від 27 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24 квітня 2014 року.

Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено

ОСОБА_2, 1980 р. н., неодноразово судимого, останній раз - 10.06.2005 за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого 22.02.2010 по відбуттю покарання, громадянина України, за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Згідно вироку, ОСОБА_2 01.01.2012 о 07:00 біля кафе "Глобус" на вул. Н. Ужвій, 4 в м. Києві, у стані алкогольного сп'яніння, після того як штовхнув ОСОБА_3, від чого останній впав та виронив 2 мобільні телефони загальною вартістю 3450 грн, таємно викрав їх.

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи й однобічність судового слідства, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на нове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1, який підтримав свою скаргу, думку прокурора про залишення оскаржених рішень без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій й перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, не підлягають, а неповнота досудового й судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, чим обґрунтовується касаційна скарга захисника, самі по собі, згідно ст. 367 КПК України 1960 року, є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень в апеляційному порядку.

Твердження в касаційній скарзі про недоведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні повторного таємного викрадення чужого майна безпідставні, оскільки протилежні висновки суду в цій частині ґрунтуються, у відповідності до вимог ст. 323 КПК України 1960 року, на неупередженій оцінці безпосередньо досліджених ним доказів та на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Такі висновки відповідають неодноразовим показанням на досудовому слідстві засудженого ОСОБА_2, в тому числі й під час відтворень обстановки й обставин події, про конфлікт, який відбувся між ним та ОСОБА_3 01.01.2012 та про вживання ним перед цим конфліктом 200 грамів горілки, про те, як він штовхнув потерпілого та викрав його мобільні телефони, які випали; показанням потерпілого ОСОБА_3 про конфлікт із нетверезим засудженим, після якого він втратив свідомість і який передував крадіжці телефонів; показанням свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які бачили ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в кафе; показанням свідка ОСОБА_8 про передачу їй "ОСОБА_2" двох мобільних телефонів, один з яких вона здала в ломбард, а інший передала ОСОБА_9; показанням свідка ОСОБА_9, який підтвердив вищезазначені обставини; даним протоколу відтворення обстановки та обставин події від 11.01.2012 під час якого засуджений розповів та показав обставини вчиненої ним крадіжки; даним протоколу огляду про вилучення у ОСОБА_9 мобільного телефону потерпілого; даним протоколу виїмки від 13.01.2012 про вилучення з ломбарду "Скарбниця" іншого мобільного телефону потерпілого.

Зазначеними доказами, які обґрунтовано, усупереч твердженню захисника в касаційній скарзі, визнані апеляційним судом достовірними, спростовуються показання засудженого в суді про те, що конфлікту з потерпілим у нього не було, а телефони він знайшов, та твердження адвоката в касаційній скарзі про відсутність у засудженого умислу на викрадення майна ОСОБА_3

Доводи захисника про застосування до засудженого недозволених методів досудового слідства, внаслідок чого він нібито змушений був себе оговорити, перевірялись судом першої інстанції та були обґрунтовано відкинуті, оскільки, крім іншого, встановлено, що за результатом прокурорської перевірки відповідної заяви засудженого постановою від 30.12.2013 закрито кримінальне провадження щодо працівника ВКР Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

Факт перебування засудженого під час вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння підтверджується його ж показаннями на досудовому слідстві та показаннями вищезазначених свідків про те, що ОСОБА_2 вживав спиртні напої в кафе "Глобус" у значній кількості.

Усупереч твердженню захисника в касаційній скарзі, характер, тяжкість та локалізація заподіяних ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не є предметом доказування в даній справі.

За таких обставин висновки місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України обґрунтовано визнані апеляційним судом такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Покарання засудженому призначено у відповідності до загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, та є справедливим.

Апеляційний суд розглянув справу у відповідності до положень кримінально-процесуального закону, а постановлена ним ухвала відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року, оскільки в ній, усупереч твердженню захисника в касаційній скарзі, достатньо вмотивовані висновки про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК України (4651-17) , статтями 394- 396 КПК України 1960 року, колегія суддів,

Вирок Подільського районного суду міста Києва від 27 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24 квітня 2014 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 - без задоволення.