розглянула 7 квітня 2015 року у м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за касаційними скаргами останнього, захисників ОСОБА_6 й ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 26 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 29 серпня 2013 року.

Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено

ОСОБА_4, 1985 р. н., не судимого, громадянина України,

- за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна;

- за ч. 1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 357 КК України на 2 роки обмеження волі;

- на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 8 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна;

ОСОБА_5, 1986 р. н., неодноразово судимого, останній раз - 20.08.2007 за ч. 3 ст. 186, ст. 71 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі, звільненого 31.03.2010 умовно-достроково на 11 місяців 24 дні, громадянина України,

- за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна;

- за ч. 1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 357 КК України на 2 роки обмеження волі;

ОСОБА_3, 1986 р. н., неодноразово судимого, останній раз - 04.04.2012 за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 121, ст. 70 КК України на

6 років позбавлення волі, громадянина України,

- за ч. 2 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна;

- за ч. 3 ст. 357 КК України на 2 роки обмеження волі;

- на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 8 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна;

- на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно за сукупністю цих злочинів та злочинів за попереднім вироком - на 8 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна.

Згідно вироку, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, за попередньою змовою групою осіб, 19.07.2011, 28.08.2011 та в ніч на 12.09.2011 в селах Жихово, Знобь-Трубчевське та Івот Середино-Будського й Шосткинського районів проникали, відповідно, в сарай ОСОБА_7 та у літні загони худоби, звідки таємно викрадали майно вказаного потерпілого, СТОВ "Красний партизан" та ТОВ "УГАК" загальною вартістю 7000, 9800 та 15 743,02 грн.

Вони ж та ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб за заздалегідь розробленим планом та із розподіленням ролей, 18.09.2011 в лісі неподалік автобусної зупинки у с. Усок Ямпільського району напали на ОСОБА_8, ОСОБА_9 й ОСОБА_10, заподіявши останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження, а першому з потерпілих - легкі тілесні ушкодження й заволоділи сумкою з належними йому паспортом, кредитною банківською карткою й конвертом "Приватбанка" з особистим таємним кодом, карткою фізичної особи платника податків, посвідченням тракториста-машиніста, водійським посвідченням, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, технічним паспортом на автомобіль, цивільним полісом, довіреністю на користування транспортним засобом та 19 328-ма гривнями.

Під час вказаного розбійного нападу ОСОБА_4 погрожував потерпілим стартовим пістолетом, який придбав за невстановлених обставин та без передбаченого законом дозволу переробив у вогнепальну зброю, здійснив два постріли з нього в ОСОБА_8, поранивши в плече, та двічі ударив останнього рукояткою пістолета по голові й плечу, а ОСОБА_5 та ОСОБА_3 дерев'яними битою й палкою побили ОСОБА_10

Зазначену вогнепальну зброю ОСОБА_4 зберігав за місцем свого проживання, носив, а після вчинення розбійного нападу передав ОСОБА_5

У касаційних скаргах:

- прокурор порушує питання про зміну вказаних судових рішень через необґрунтоване засудження ОСОБА_3, ОСОБА_4 й ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 357 КК України та зайву кваліфікацію дій останнього за такою ознакою злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, як передача вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу;

- захисник ОСОБА_6 просить скасувати вказані судові рішення щодо ОСОБА_3 та "виправдати" останнього через порушення вимог кримінально-процесуального закону, неповноту досудового й судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи;

- з тих же підстав захисник ОСОБА_1 просить скасувати вказані судові рішення щодо ОСОБА_4 з направленням справи на нове розслідування, а останній порушує питання про його "виправдання" через відсутність в діянні складу злочину.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав скаргу прокурора, засудженого ОСОБА_3, який підтримав скаргу захисника ОСОБА_6, та засудженого ОСОБА_4, який підтримав свою скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів визнає скаргу прокурора такою, що підлягає частковому задоволенню, а інші скарги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції й перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, не підлягають, а неповнота досудового та судового слідства й невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, чим в даній справі обґрунтовуються касаційні скарги захисників ОСОБА_6, ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_4, самі по собі є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень, згідно ст. 367 КПК України 1960 року, в апеляційному порядку.

Твердження в касаційних скаргах захисників ОСОБА_6, ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_4 про недоведеність винуватості засуджених безпідставні, оскільки протилежні висновки суду першої інстанції в цій частині ґрунтуються, у відповідності до вимог ст. 323 КПК України 1960 року, на неупередженій оцінці безпосередньо досліджених ним доказів та на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Такі висновки відповідають:

- показанням засуджених ОСОБА_4 й ОСОБА_3 про те, що під час конфлікту з ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в лісі 18.09.2011 вони чули "сильний хлопок", а коли сідали в таксі то побачили на руці ОСОБА_5 сумку з грошима потерпілих, та їх же показанням про те, що вони разом з ОСОБА_5 продавали корів та коней;

- неодноразовим послідовним показанням засудженого ОСОБА_5 про обставини вчинення ним та ОСОБА_4 крадіжок корів й коней потерпілих ОСОБА_7 19.07.2011, СТОВ "Красний партизан" 28.08.2011, ТОВ "УГАК" в ніч на 12.09.2011 та розбійного нападу на ОСОБА_10, ОСОБА_9 й ОСОБА_8, здійсненого ними разом з ОСОБА_3 18.09.2011;

- показанням потерпілої ОСОБА_11, свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про обставини за яких з сараю першої було викрадено майно;

- показанням свідка ОСОБА_14 про виявлення 29.08.2011 відсутності худоби в літньому загоні ферми;

- показанням свідка ОСОБА_15 про його участь у забої худоби, яку продавали ОСОБА_4 та ОСОБА_5;

- даним протоколів від 13.12.2011 очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_16 й впізнання ОСОБА_5 та ОСОБА_4;

- показанням свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 й ОСОБА_20 про виявлення 12.09.2011 у літньому загоні відсутності трьох коней;

- показанням потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про обставини вчиненого засудженими розбійного нападу на них із застосуванням вогнепальної зброї, палки й біти тощо, даним протоколів впізнання й відтворення обстановки й обставин подій від 20.01.2012, 03.10.2011, 07.10.2011, 08.10.2011 та 10.10.2011;

- показанням свідків ОСОБА_21 й ОСОБА_22 про обставини за яких вони 18.09.2011 підвозили засуджених до місця вчинення розбійного нападу та відвозили звідти, а також про те, як останні перераховували в салоні автомобіля гроші тощо;

- даним протоколу від 20.07.2011 огляду місця події - домоволодіння ОСОБА_7;

- даним легалізованих матеріалів щодо мобільного зв'язку про місцезнаходження ОСОБА_4 в моменти вчинення злочинів, за які його засуджено;

- даним протоколів огляду місця події від 31.08.2011, 12.09.2011, 19.09.2011 та огляду речових доказів від 19.09.2011, 14.12.2011, 30.11.2011, 24.09.2011, 02.11.2011, 11.10.2011;

- висновкам експертів № 814 від 20.10.2011, № 868 від 04.11.2011, № 360 від 18.10.2011, № 361 від 13.10.2011, № 31 від 25.10.2011, № 114 від 17.11.2011, № 276 від 02.11.2011, № 371 від 11.10.2011, № 395 від 02.11.2011 про те, що вилучений за місцем проживання ОСОБА_5 пістолет є переробленою зі стартового пістолета вогнепальною зброєю на рукоятці якої виявлені сліди поту, які можуть належати ОСОБА_5 та ОСОБА_4, про вартість викраденого майна, тяжкість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілим тощо.

Суд обґрунтовано визнав вказані докази достовірними та поклав їх в основу обвинувального вироку, а доводи скаржників не спростовують цих висновків.

Дії засуджених кваліфіковані правильно, а покарання призначені у відповідності до загальних засад, передбачених ст. 65 України, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів та даних про особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, перший з яких придбав, переробив та активно використовував при розбійному нападі вогнепальну зброю, а двоє останніх - неодноразово судимі, зокрема - й за тяжкі та корисливі злочини.

За таких обставин, колегія суддів визнає призначені покарання справедливими.

Апеляційний суд розглянув усі доводи поданих апеляцій, правильно визнав їх необґрунтованими та постановив вмотивовану ухвалу, яка відповідає й іншим вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Твердження прокурора про незаконне засудження ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 357 КК України необґрунтоване, оскільки паспорт та інші важливі особисті документи потерпілого ОСОБА_8, якими заволоділи засуджені під час розбійного нападу, зберігались та приховувались ними з метою подальшого використання. Ці фактичні дані, у сукупності з іншими, правильно визнані судами в якості доказів винуватості засуджених у вчиненні вищезазначеного злочину.

В той же час, обґрунтованим є довід прокурора про зайву кваліфікацію дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 263 КК України за такою ознакою злочину, як передача вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, оскільки такі дії органом досудового слідства не ставились за вину вказаному засудженому.

Отже, оскаржені рішення в цій частині підлягають відповідній зміні.

Усупереч твердженню захисників та засудженого ОСОБА_4 про наявність суперечностей в показаннях потерпілих, суди правильно визнали, що ці суперечності не істотні, як і порушення кримінально-процесуального закону на які посилаються скаржники.

Отже, вказані порушення не вплинули й не могли вплинути на законність, обґрунтованість та справедливість оскаржених рішень.

Заява засудженого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_1 про застосування щодо ОСОБА_5 недозволених методів слідства, внаслідок чого він нібито давав викривальні показання щодо себе та інших засуджених, перевірялась судами першої та апеляційної інстанцій і не знайшла свого підтвердження, а кримінальне провадження за цією заявою закрито слідчим прокуратури через відсутність даних про вчинення працівниками міліції вищезазначених діянь.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394- 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити частково, касаційні скарги захисників ОСОБА_6, ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 26 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 29 серпня 2013 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без зміни, а щодо ОСОБА_5 змінити, виключивши з них рішення про кваліфікацію діянь останнього за такою ознакою злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, як передача вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.