Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

доповідача Мороза М. А., суддів Крижановського В. Я., Чуйко О. Г., за участю: прокурора Опанасюка О. В., при секретарі Зінорук В. В.

розглянула в судовому засіданні 2 квітня 2015 року в м. Києві кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 9 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2014 року.

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, мешканця АДРЕСА_1, судимого 20.05.2014 року вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 2 місяці, засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання призначене за вироком Верхньодніпровського районного суду від 20 травня 2014 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2014 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 7 квітня 2014 року о 16 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля магазину у с. Семенівка з Криничанського району Дніпропетровської області таємно викрав належний ОСОБА_7 велосипед "Україна" вартістю 230 грн, з яким став тікати. У цей же час злочинні дії ОСОБА_6 помітили ОСОБА_7 та ОСОБА_8 При цьому ОСОБА_6, усвідомлюючи, що його злочинні дії вже носять відкритий характер для оточуючих, намагався уникнути переслідування та довести свій умисел до завершення, однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий ОСОБА_8

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі через суворість. Зазначає, що судом не належним чином враховано пом'якшуючі його вину обставини, зокрема, щире каяття, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, стан здоров'я - захворювання на ВІЛ-інфекцію, хронічний гепатит. Просить змінити судові рішення та пом'якшити покарання, застосувавши ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив залишити скаргу без задоволення, а судові рішення без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дії у касаційній скарзі не оскаржується.

Як видно з вироку, суд, призначаючи ОСОБА_6 покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом'якшуючу його вину обставину - щире каяття та сприяння розкриттю злочину, обтяжуючу обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Суд також узяв до уваги те, що ОСОБА_6 характеризується посередньо, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, хворіє, судимий за вчинення корисливого злочину.

При цьому обставин, які б істотно знижували тяжкість вчиненого ОСОБА_6 злочину та давали б підстави для призначення покарання нижче нижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 186 КК України, не вбачається.

Тому обране судом ОСОБА_6 покарання у виді найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 186 КК України, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження нових злочинів.

Апеляційний розгляд проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Наведені засудженим в апеляційній скарзі доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано. Ухвала відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

Вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 9 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2014 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, його касаційну скаргу - без задоволення.