головуючого Дембовського С. Г., суддів Крижановського В. Я. і Слинька С. С., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 2 квітня 2015 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 13 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 18 грудня 2014 року,

Зазначеним вироком засуджено

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна, крім житла;

за ч. 1 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна, окрім житла.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що 15 квітня 2014 року, перебуваючи по вулиці Патріотичній у м. Полтаві, збув ОСОБА_6 поліетиленовий пакет із особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, вагою 1, 999 г.

Також 11 червня 2014 року близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_5, перебуваючи по вулиці 23 з'їзду м. Полтави, повторно збув ОСОБА_7 поліетиленовий пакет із особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, вагою 3, 428 г.

Того ж дня близько 22 години працівниками міліції під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 виявлено та вилучено поліетиленовий пакет із особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, вагою 130,9 г, який засуджений незаконно зберігав для власного вживання без мети збуту.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 18 грудня 2014 року вирок суду першої інстанції в частині призначення засудженому покарання змінено. ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 307 КК України призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуваннями ст. 69 КК України - 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 309 КК України - 2 роки позбавлення волі, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. В решті вирок щодо засудженого залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4, що діє в інтересах засудженого ОСОБА_5, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій змінити і перекваліфікувати дії засудженого з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 1 ст. 307 КК України та з ч. 2 ст. 309 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України, виключити епізод повторного збуту наркотичного засобу від 1 червня 2014 року та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі. Вважає, що рішення судів є незаконними, оскільки працівниками міліції було спровоковано ОСОБА_5 до продажу наркотичного засобу повторно.

Перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Як убачається із наданих копій судових рішень, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судом доказів, наведених у вироку, і є правильними.

Винуватість засудженого підтверджується його показами, згідно яких вину у вчиненому він визнав, щиро розкаявся та показав, що 15 квітня та 11 червня 2014 року збував рослини коноплі у висушеному та подрібненому стані, за що йому платили гроші. Крім того, за місцем свого проживання він зберігав рослини коноплі для власного вживання без мети збуту.

Винність засудженого підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, із яких убачається, що вони брали участь при проведенні оперативної закупки та саме у ОСОБА_5 придбали за вручені працівниками міліції йому кошти наркотичний засіб канабіс; свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які були понятими при проведенні оперативної закупівлі наркотичного засобу у засудженого; даними, що містяться в протоколах слідчих дій, висновках експертиз та іншими наведеними у судових рішеннях доказами і сумніву щодо достовірності яких немає.

Ці та інші наведені у вироку суду докази переконливо свідчать про те, що ОСОБА_5 винний у вчиненні злочинів, за які його засуджено.

При перевірці судових рішень встановлено, що судом досліджені всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного її вирішення. Проявів упередженості щодо ОСОБА_5 під час судового розгляду не виявлено.

Дії ОСОБА_5 за ч. ч. 1, 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України кваліфіковано правильно. Отже, вважати, що судом неправильно застосований закон України про кримінальну відповідальність, немає підстав.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення та особи засудженого.

Перевіркою судових рішень встановлено, що такі ж, як і в касаційній скарзі, твердження захисник висловлював у своїй апеляції. Апеляційний суд, при розгляді його апеляційної скарги дійшов обґрунтованого висновку про залишення вироку щодо ОСОБА_5 без зміни. Свої висновки, із якими погоджується колегія суддів, суд належним чином умотивував.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не встановлено.

За таких обставин, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 та вважає, що у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України суд,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 13 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 18 грудня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 428 КПК України надсилаємо копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відмову у відкритті касаційного провадження за скаргою

ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5

Додаток: на арк.

Вик.: Савіцький О.Ф. 02.04.2015 р.