Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кульбаби В.М.,

суддів Бех М.О., Романець Л.А.,

розглянула 31 березня 2015 року в м. Києві касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 26 серпня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 18 грудня 2014 року щодо нього,

Вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 26 серпня 2014 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 18 грудня 2014 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Засуджений не погоджується із судовими рішеннями постановленими відносно нього, вважає їх незаконними.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам закону, колегія суддів дійшла висновку, що її слід залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.

Зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам ч. 2 ст. 427 КПК України, зокрема, у ній зазначаються судові рішення, що оскаржуються, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу та їх обґрунтування, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Разом з тим, вказаних вимог закону засудженим не дотримано.

Так, з касаційної скарги не вбачається які саме судові рішення оскаржуються засудженим, оскільки, хоча він і долучає ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 18 грудня 2014 року, разом з тим просить скасувати вирок суду апеляційної інстанції.

До того ж, засуджений не зазначає з яких саме підстав, передбачених ч.1 ст. 438 КПК України, судові рішення підлягають перегляду в касаційному порядку.

Більше того, ОСОБА_1, за змістом касаційної скарги, стверджує про відсутність в його діях умислу на вчинення злочину.

Разом з тим, як убачається з копії ухвали суду, долученої до касаційної скарги, перегляд в апеляційному порядку вироку здійснювався, у тому числі, за апеляціями ОСОБА_1 та його захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, однак питання щодо кваліфікації дій засудженого за ч. 2 ст. 121 КК України та доведеності його вини у скоєному учасниками судового провадження не ставилися.

Враховуючи положення глави 32 КПК України (4651-17) , у касаційному порядку для реалізації судом касаційної інстанції вимог ч. 1 ст. 433 КПК України щодо здійснення ним перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, можуть бути оскаржені вироки суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку лише в тій частині, яка була предметом перегляду апеляційною інстанцією.

Поміж іншого, всупереч ч. 5 ст. 427 КПК України, до касаційної скарги не долучено копії вироку суду першої інстанції, завіреної у відповідності з інструкцією з діловодства у судах загальної юрисдикції.

Зазначені обставини позбавляють суд касаційної інстанції можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали особою, яка подала скаргу.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 26 серпня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 18 грудня 2014 року залишити без руху.

Встановити йому для усунення зазначених недоліків п'ятнадцятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії даної ухвали.