розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 березня 2015 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на вирок Хмельницького міськрайонного суду м. Хмельницького від 11 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 13 березня 2014 року.

Указаним вироком, залишеним без зміни апеляційним судом, засуджено:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця м. Хмельницького (АДРЕСА_1), громадянина України, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК,

до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК - на строк чотири роки; за ч. 2 ст. 186 КК - на строк п'ять років; за ч. 3 ст. 187 КК - на строк сім років шість місяців із конфіскацією всього майна, яке є його власністю, крім житла.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_4 визначено у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців із конфіскацією всього майна, яке є його власністю, крім житла;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця м. Хмельницького (АДРЕСА_2), громадянина України, судимого за вироком від 05 березня 2010 року за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки,

до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК - на строк чотири роки; за ч. 3 ст. 186 КК - на строк п'ять років; за ч. 3 ст. 187 КК - на строк сім років шість місяців із конфіскацією всього майна, яке є його власністю, крім житла.

Відповідно до ст. 70 КК за сукупністю злочинів покарання ОСОБА_5 визначено у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців із конфіскацією всього майна, яке є його власністю, крім житла.

На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків остаточне покарання ОСОБА_5 визначено у виді позбавлення волі на строк вісім років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю, крім житла;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Хмельницького, мешканця АДРЕСА_5, громадянина України, такого, що не має судимості,

за ч. 3 ст. 187 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю, крім житла;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та мешканця м. Хмельницького (АДРЕСА_3), громадянина України, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК,

за ч. 3 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу;

ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та мешканця АДРЕСА_6 громадянина України, такого, що не має судимості,

за ст. 198 КК - до покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік.

ОСОБА_9 за ст. 198 КК за епізодом отримання, зберігання та збуту телевізора "LG" виправдано через відсутність в діянні складу злочину.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 187 КК за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_10 виправдано через недоведеність їх участі у вчиненні цього злочину.

Вирішено цивільні позови та питання про речові докази і судові витрати.

За вироком суду ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винуватими у тому, що вони 01 червня 2011 року близько 02.30 год. за попередньою змовою між собою у стані алкогольного сп'яніння з метою заволодіння чужим майном через вікно проникли у житловий будинок по АДРЕСА_7 Хмельницького району Хмельницької області, де вчинили напад на ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9, під час якого ОСОБА_4 утримував потерпілу, а ОСОБА_5 стрічкою (скетчем) зв'язав їй руки і ноги та душив руками за шию, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, з вимогою повідомити місце знаходження грошей. В цей час ОСОБА_6 обшукав будинок та знайшов 4020 грн, про що повідомив співучасникам злочину. Заволодівши грошима, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покинули будинок, заподіявши потерпілій ОСОБА_11 матеріального збитку на вказану суму.

06 грудня 2011 року близько 23.00 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою у стані алкогольного сп'яніння з метою заволодіння чужим майном, вибивши вхідні двері, проникли до житлового будинку ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_10, по АДРЕСА_8 Старокостянтинівського району Хмельницької області, де, застосовуючи до останнього насильство, яке не було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито викрали належні останньому 25 000 грн та майно на суму 1496 грн.

23 січня 2012 року в період з 02.00 до 03.00 год. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 за попередньою змовою між собою з метою заволодіння чужим майном за допомогою дубліката ключа, попередньо виготовленого ОСОБА_8, проникли до квартири АДРЕСА_4, звідки таємно викрали належне ОСОБА_13 майно на суму 18551, 40 грн.

У січні 2012 року ОСОБА_9 на прохання ОСОБА_4 збув шляхом здачі у ломбард у м. Вінниці комп'ютерний системний блок, монітор, ігрову мишку, клавіатуру, акустичну систему з 5-ма колонками та сабвуфером, завідомо знаючи, що це майно одержано злочинним шляхом (викрадене у ОСОБА_13), чого заздалегідь ОСОБА_4 не обіцяв.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_7 просять скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного і направити справу на нове розслідування у зв'язку з порушенням права ОСОБА_4 мати захисника; відсутністю доказів вчинення злочинів. Зазначають, що в апеляційному порядку справу розглянуто без участі ОСОБА_4 та ОСОБА_6, хоча вони бажали брати участь у такому розгляді.

Засуджений ОСОБА_6 у касаційній скарзі (з урахуванням доповнень до скарги) висловлює доводи аналогічні касаційним скаргам засудженого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_7, але просить скасувати судові рішення щодо нього і закрити справу у зв'язку з відсутністю події злочину.

Засуджений ОСОБА_5 у скарзі просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного і направити справу на нове розслідування у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону під час її розслідування і судового розгляду. Посилається при цьому на порушенням його права на захист в апеляційному суді у зв'язку з позбавленням права давати пояснення. Зазначає, що злочинів він не вчиняв, а зібрані у справі докази не відповідають дійсності. Крім того, зазначає, що під час судового слідства не було допитану потерпілу ОСОБА_11, що, на його думку, є неправильним. Також цей засуджений підтримує доводи інших засуджених про те, що справу переглянуто в апеляційному суді без виклику ОСОБА_4 та ОСОБА_6

На судові рішення щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 касаційних скарг не подано.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених та захисників на підтримання касаційних скарг, думку прокурора (який частково погодився зі скаргами засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і просив скасувати ухвалу апеляційного суду з направленням справи щодо них на новий апеляційний розгляд; касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а судові рішення щодо нього без зміни), обговоривши доводи, викладені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 358 КПК 1960 року засуджений, що утримується під вартою, підлягає обов'язковому виклику в апеляційний суд, коли від нього надійшло таке клопотання.

Як убачається з матеріалів справи (т. 7, а. с. 240, 255, 265) засудженими ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вирок місцевого суду було подано апеляції і заявлено клопотання про їх виклик в судове засідання апеляційного суду для дачі пояснень

Проте у судове засідання вказаного суду було викликано лише засудженого ОСОБА_5

Отже, твердження засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про порушення їх права брати участь в апеляційному перегляді справи і надати пояснення стосовно апеляційних доводів є обґрунтованими.

Відповідно до пунктів 3, 13 ч. 2 ст. 370 КПК 1960 року таке істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Згідно зі ст. 365 КПК 1960 року апеляційний суд перевіряє справу в межах апеляцій, а якщо розгляд апеляції дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, щодо яких апеляції не надійшли, апеляційний суд зобов'язаний прийняти таке рішення.

Проте, за відсутності апеляцій на вирок місцевого суду щодо засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 апеляційний суд безпідставно переглянув справу щодо них, на що права не мав, адже не приймав рішення на їх користь.

Вказане також є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і свідчить про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 377 КПК 1960 року.

Таким чином на підставі п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 (оскільки апеляційні скарги усіх стосуються однакових доводів, пов'язаних зі спільним обвинуваченням) та в порядку ст. 395 КПК 1960 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого належить врахувати вказівки касаційного суду, ретельно перевірити доводи скарг захисників та засуджених і з дотриманням процесуальних прав сторін ухвалити законне, обґрунтоване і справедливе рішення.

Отже, касаційні скарги може бути задоволено лише частково, оскільки прохання про скасування судових рішень і направлення справи на нове розслідування, новий судовий розгляд, закриття справи на даній стадії її провадження є передчасним, оскільки доводи про наявність підстав для таких рішень підлягають ще перевірці в апеляційному порядку.

Керуючись статтями 395, 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів

Касаційні скарги засуджених та захисника задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Хмельницького області від 13 березня 2014 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та в порядку ст. 395 КПК 1960 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скасувати і направити справу на новий апеляційний розгляд.