розглянула 31 березня 2015 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2013 року щодо вироку Роздільнянського районного суду Одеської області від 4 липня 2013 року.

Вказаним вироком місцевого суду засуджено

ОСОБА_2, 1990 р. н., неодноразово судимого, останній раз - 05.12.2008 за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі із звільненням, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням протягом трирічного іспитового строку, громадянина України,

за ч. 3 ст. 152 КК України на 9 років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;

на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 9 років позбавлення волі;

на підставі ст. 71 КК України остаточно за сукупністю вироків на 10 років позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржується.

Згідно вироку, ОСОБА_2 26.05.2011 о 18:00 у стані алкогольного сп'яніння біля с. Павлинка Іванівського р-ну Одеської обл. побив неповнолітню ОСОБА_4 та демонструючи кухонний ніж і пригнічуючи таким чином волю потерпілої до опору, зґвалтував її.

Він же та ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб 20.10.2010 о 10:00 в тому ж селі проникли на територію домоволодіння ОСОБА_5, звідки таємно викрали алюмінієву ємність вартістю 5000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2013 року вказаний вирок змінено в частині призначеного ОСОБА_2 покарання та постановлено вважати його засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 152 КК України на 7 років позбавлення волі; на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 7 років позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України остаточно за сукупністю вироків на 7 років 1 місяць позбавлення волі.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, пояснення засудженого та захисника, які просили залишити оскаржене рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються, а доводи прокурора про м'якість призначеного покарання не обґрунтовані, оскільки пом'якшуючи таке суд апеляційної інстанції дотримався загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, та врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів й особу засудженого.

Отже, призначене апеляційним судом покарання є справедливим.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК України (4651-17) , статтями 394 - 396 КПК України 1960 року, колегія суддів,

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2013 року щодо вироку Роздільнянського районного суду Одеської області від 4 липня 2013 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, - без задоволення.