Головуючого Пойди М.Ф., суддів Зубара В.В., Квасневської Н.Д., розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 3 лютого 2015 року щодо ОСОБА_4, -

Вироком Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 4 листопада 2014 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, -

- засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 1 190 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 368 грн 94 коп судових витрат на користь держави. Також вироком суду вирішено долю речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 3 лютого 2015 року вирок районного суду щодо ОСОБА_4 залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що він в червні 2011 року на території двору свого будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 виявив рослини коноплі, які зрізав, висушив, подрібнив та зберігав без мети збуту в приміщенні будинку. Також, ОСОБА_4 виготовив саморобний пристрій для особистого куріння рослин коноплі.

6 червня 2014 року в ході обшуку домоволодіння ОСОБА_4 за вищевказаною адресою, працівниками міліції було виявлено та вилучено саморобний пристрій із пластикових пляшок для вживання канабісу, на стінках якого були наявні нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу - екстракту канабісу загальною масою в перерахунку на суху речовину 0, 557 грам.

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати, та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції посилаючись при цьому на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення кримінального процесуального закону. В обґрунтування своєї позиції прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції не усунув помилку районного суду щодо призначення покарання у виді штрафу одразу в грошовому еквіваленті, проте як повинен був спочатку призначити в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, а потім перевести в грошові кошти. Суд не дослідив належним чином вказані порушення на які послався прокурор в апеляційній скарзі, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії оскаржуваних судових рішень, колегією суддів не встановлено підстав для відкриття касаційного провадження та витребування справи з метою її перевірки в касаційному порядку, виходячи з наступного.

Висновки суду про винність у скоєнні кримінального правопорушення та кваліфікація дій засудженого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України у касаційній скарзі не оспорюються, судовий розгляд кримінального провадження проведений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Як убачається з вироку, при призначенні ОСОБА_4 покарання, суд достатньою мірою врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є умисним, але не тяжким, особу винного і обставини, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття засудженого у вчиненому і активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, а також судом врахована відсутність даних негативного характеру з місця проживання, що в сукупності судом визнано пом'якшуючими покарання обставинами та призначено засудженому не суворе покарання у виді штрафу, але при цьому в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України.

Доводи прокурора про те, що суд призначивши засудженому

ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в грошовому еквіваленті, а не в неоподаткованих мінімумах доходів громадян, тим самим порушив закон, що тягне за собою безумовне скасування ухвали, є безпідставними. Відповідно до ч. 1 ст. 53 КК України штрафом є саме грошове стягнення, яке накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу. Розмір штрафу, який застосований до засудженого ОСОБА_4 визначений в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 309 КК України (2341-14) та відповідно до положень ч. 2 ст. 53 КК України.

Оскільки сума штрафу - 1190 грн є кратним числом до установленого законодавцем мінімуму доходів громадян (70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян), тому колегія суддів не вважає, що судом при призначення покарання істотно порушено кримінальний процесуальний закон.

Крім того, як убачається з ухвали суду апеляційної інстанції, судом ретельно перевірені доводи прокурора, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання засудженому, який з ними не погодився та залишив без зміни судове рішення першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону, які б тягнули скасування чи зміну судових рішень, судами у кримінальному провадженні не допущено.

З мотивів, наведених у касаційній скарзі, наданих до неї судових рішень вбачається, що підстави для задоволення касаційної скарги прокурора відсутні, а тому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України підстав для відкриття касаційного провадження немає.

Враховуючи наведене та, керуючись ст. 428 КПК України, колегія суддів, -

відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 3 лютого 2015 року щодо ОСОБА_4.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Відділ обліку судових документів управління забезпечення діяльності

судової палати у кримінальних справах

вул. П. Орлика, 4а, м. Київ, 01043

http://sc.gov.ua; код ЄДРПОУ 37317811

Прокуратура Кіровоградської області

вул. Верхня Пермська, 4,

м. Кіровоград, 25006

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 428 КПК України надсилаємо копію ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відмову у відкритті касаційного провадження.