розглянула касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 25 грудня 2014 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12013070040004759,

вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2014 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 лютого 2014 року один рік позбавлення волі і остаточно визначено ОСОБА_2 покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Вказаним вироком також засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Вирішені питання про речові докази, судові витрати та цивільні позови у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 25 грудня 2014 року вирок залишено без зміни.

Судові рішення щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у касаційному порядку не оскаржуються.

За вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 визнані винними у тому, що вони 12 листопада 2013 року о 9 годині, діючи за попередньою змовою між собою, через вікно проникли до будинку АДРЕСА_3, звідки таємно викрали майно потерпілих ОСОБА_5 на суму 2200 грн. та ОСОБА_6 на суму 9538,45 грн.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник засудженого ОСОБА_2 ставить питання про скасування постановлених судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вважає, що при вирішенні питання про призначення покарання за сукупністю злочинів, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, судом не встановлено обставин, що обтяжують покарання, не в повній мірі враховано наявність пом'якшуючих обставин - визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність претензій з боку потерпілих, молодий вік, наявність на утриманні малолітньої дитини. Також, не зараховано частково відбуте покарання за вироком від 13 лютого 2014 року та не вказано з якого часу рахувати строк відбування покарання.

Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним інкримінованого правопорушення за викладених у вироку обставин та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК України у касаційному порядку не оспорюються.

Суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як убачається з вироку, ці вимоги кримінального закону судом виконані.

При призначені покарання ОСОБА_2 суд врахував тяжкість вчиненого злочину, щире каяття винного, його вік, що він раніше судимий, суспільно корисною працею не займається.

Призначаючи покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, суд застосував принцип часткового складання призначених різними вироками покарань, відповідно до вимог частин першої - третьої ст. 70 КК України.

Визначене ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів, на думку колегії суддів, відповідає вимогам ст. 65 КК України, є законним, справедливим і сприятиме перевихованню засудженого та попередженню вчинення ним нових злочинів.

Доводи захисника засудженого про неправильне застосування кримінального закону при визначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів є безпідставними.

Як убачається з судових рішень, жодного належного та допустимого доказу про наявність на утриманні ОСОБА_2 малолітньої дитини не надано, а тому доводи касаційної скарги в цій частині безпідставні.

Що стосується посилання захисника, що суд не зарахував в строк відбування покарання частково відбуте покарання за попереднім вироком від 13 лютого 2014 року та не зазначив початок строку відбування покарання, то ці обставини не впливають на правильність ухвалених судами рішень і не є безумовними підставами для їх скасування і можуть бути вирішені судом в порядку виконання вироку.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника засудженого та вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 25 грудня 2014 року.