головуючого Єлфімова О.В., суддів: Животова Г.О., Шибко Л.В., розглянула в судовому засіданні 30 березня 2015 року у м. Києві касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року щодо ОСОБА_4

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2014 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

такого, що не має судимості,

засуджено за:

- ч. 1 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;

- ч. 1 ст. 306 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обігом лікарських препаратів на строк 3 роки з конфіскацією коштів у сумі 10000 грн. та конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обігом лікарських препаратів на строк 3 роки з конфіскацією коштів у сумі 10000 грн. та конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

За вироком суду, ОСОБА_4 за невстановлених обставин у невстановленої особи придбав психотропну речовину "амфетамін" (фенамін), яку перевіз для зберігання за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому ОСОБА_4 20 червня 2014 року приблизно о 14.00 год. у квартирі за вказаною адресою збув ОСОБА_5 5 поліетиленових пакетиків з порошкоподібною речовиною світло-коричневого кольору, що містить психотропну речовину "амфетамін" (фенамін) масою 0,140 г.

Крім цього, в ході проведення обшуку у квартирі за вказаною адресою цього ж дня о 14:30 год. було виявлено та вилучено поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною світлого кольору, електронні ваги з залишками, нашаруванням порошкоподібної речовини світлого кольору, інші речі та предмети, призначені для фасування вилученої порошкоподібної речовини. Загальна маса вилученої під час обшуку психотропної речовини "амфетаміну" (фенаміну) склала 9,71 г.

Крім того, ОСОБА_4 у невстановлений час, в період злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, від незаконного обігу таких засобів незаконно здобув грошову вигоду, частину якої у розмірі 10 000 грн. використав шляхом відкриття депозитного рахунку у банківській установі ПАТ "Дельта Банк", з метою отримання відсотків та продовження злочинної діяльності.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року зазначений вирок щодо ОСОБА_4 змінено шляхом виключення з вироку в порядку ст. 404 КПК призначення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 306 КК та за сукупністю злочинів додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з обігом лікарських препаратів на строк 3 роки. В решті вирок суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування зазначених судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вказує на порушення судом вимог ст. 349 КПК, що вплинуло на законність та обґрунтованість оскаржуваного вироку.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Як убачається з доданої до касаційної скарги копії оскаржуваного вироку, суд першої інстанції, враховуючи те, що ОСОБА_4 не оспорював обставини справи, і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, роз'яснивши йому положення ст. 349 КПК, провів судовий розгляд кримінального провадження щодо всіх обставин із застосуванням ч. 3 ст. 349 КПК, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі.

При цьому, суд також зазначив про те, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 306 КК визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та дав показання, які за своїм змістом відповідають зазначеним обставинам їх учинення.

Таким чином, з огляду на наведене доводи прокурора про порушення судом першої інстанції положень ст. 349 КПК є безпідставними.

Крім того, як убачається з ухвали апеляційного суду вказане судове рішення щодо ОСОБА_4 переглядалося в суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою прокурора лише в частині призначеного покарання.

Апеляційний суд, ухвалюючи рішення про зміну вироку суду першої інстанції, належним чином його мотивував. ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Отже, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а із касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів,

Відмовити прокурору, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року щодо ОСОБА_4.

Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.