розглянула в судовому засіданні 26 березня 2015 року в м. Києві касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 11 грудня 2014 року щодо ОСОБА_4

Вироком Цюрупінського районного суду Херсонської області від 9 жовтня 2014 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 310 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього певних обов'язків.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 11 грудня 2014 року вирок місцевого суду залишено без змін.

За вироком суду, ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він в період часу наприкінці березня 2014 року - на початку квітня 2014 року на земельній ділянці, розташованій на військовому полігоні, що на території Новомаячківської селищної ради Цюрупінського району Херсонської області, незаконно, без відповідного дозволу, посіяв та вирощував мак, у кількості 1284 кущів, та коноплю, у кількості 58 кущів.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, внаслідок м'якості. При цьому посилається на ту обставину, що апеляційний суд не в повній мірі врахував обставини вчинення злочину та його наслідки, а також особу засудженого, в результаті чого залишив без зміни вирок місцевого суду в частині застосування щодо ОСОБА_4 положень ст. 75 КК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла до висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Доводи касаційної скарги прокурора про порушення щодо засудженого загальних засад призначення покарання, а саме безпідставного звільнення ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, на думку колегії суддів, є непереконливими.

Як убачається з наданих суду касаційної інстанції копій судових рішень, при призначені засудженому покарання суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та дані про особу засудженого.

Так, обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання ОСОБА_4 та призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі і звільняючи його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, суд виходив з того, що засуджений за місцем проживання характеризується посередньо, має пенсійний вік. Одночасно судом враховано й конкретні обставини кримінального провадження. Обставинами, що пом'якшують покарання засудженому визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, але за умови здійснення за ним контролю з боку кримінально-виконавчої інспекції на підставі статей 75, 76 КК України.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 дотримався вимог ст. 419 КПК України, належним чином проаналізував усі доводи апеляційної скарги прокурора, аналогічні доводам викладеним у касаційній скарзі, на кожний із доводів, що у ній містяться, дав вичерпну відповідь і обґрунтовано залишив подану апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що звільнення засудженого від призначеного покарання на підставі ст. ст. 75, 76 КК України відповідає вимогам закону, а покарання, за своїм видом та розміром, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження нових злочинів та відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Отже, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 11 грудня 2014 року щодо ОСОБА_4