Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сахна Р. І.,

суддів: Єлфімова О. В., Пузиревського Є. Б.,

при секретарі

судового засідання Гладкіх Л. М.,

розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040370002118, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Новомосковського міського суду Дніпропетровської області від 01 липня 2002 року за ч. 4 ст. 187 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією майна, яке є його власністю, звільненого 31 жовтня 2006 року умовно-достроково на 1 рік 5 місяців, за ч. 1 ст. 122 КК, за участю прокурора Вергізової Л. А.,

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить постановлені у кримінальному провадженні судові рішення змінити застосувати до нього положення ст. 75 КК.

Крім того, до касаційної скарги засуджений ОСОБА_2 долучив заяву - клопотання потерпілої ОСОБА_3, в якій остання, посилаючись на положення ст. 440 КПК, просить судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження закрити у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

У телеграмі, яка надійшла на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, потерпіла ОСОБА_3 повідомила суд про те, що за браком котів не зможе бути присутньою у судовому засіданні касаційного суду та підтвердила добровільність раніше поданої нею заяви.

Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2014 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 5 000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2014 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що 20 липня 2014 року приблизно о 23.00 год. у квартирі АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп'яніння в ході сварки зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 умисно завдав декілька ударів кулаками в голову, а також п'ятою правої ноги один удар зверху вниз у область пальців лівої стопи, заподіявши тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення касаційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги та клопотання потерпілої, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК закриття кримінального провадження можливе якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до вимог ст. 440 КПК суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Як вбачається із долученої до касаційної скарги заяви потерпілої ОСОБА_3 від 12 листопада 2014 року, підтриманої 23 березня цього ж року, вона відмовилася від пред'явленого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 122 КК обвинувачення у формі приватного обвинувачення.

Частиною 2 ст. 56 КПК встановлено, що на всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.

Оскільки відповідно до змісту пунктів 10 та 24 ч. 1 ст. 3 КПК, кримінальне провадження включає досудове розслідування і судове провадження, а судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, а також за нововиявленими обставинами, тому постановлені щодо ОСОБА_2 судові рішення підлягають скасуванню касаційним судом, а кримінальне провадження щодо нього закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284, ч. 2 ст. 56 та ст. 440 КПК у зв'язку з відмовою потерпілої ОСОБА_3 від пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення у формі приватного обвинувачення згідно з положеннями Глави 36 КПК (4651-17) .

З урахуванням наведеного та керуючись статтями ч. 2 ст. 56, п. 7 ч. 1 ст. 284, статтями 434-436 та 440 КПК (4651-17) , колегія суддів

Клопотання потерпілої ОСОБА_3 задовольнити, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровської області від 23 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальне провадження щодо нього закрити у зв'язку з відмовою потерпілої ОСОБА_3 від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.

ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання негайно.

Ухвала касаційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.