Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Пойди М.Ф., суддів: Романець Л.А., Бех М.О., з участю прокурора Чупринської Є.М., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 березня 2015 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора області на вирок Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2014 року щодо ОСОБА_3.

Вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15 травня 2014 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що судимості не має,

визнано винним та засуджено за ч.3 ст. 289 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, без конфіскації майна.

Виправдано ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України за недоведеністю участі у вчиненні злочину.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 121040,12 грн вартості знищеного автомобіля, 3000 грн вартості витрат на отримання юридичної допомоги, 5000 грн компенсації заподіяної моральної немайнової шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 16257,60 грн в доход держави вартість проведених експертиз.

Питання про долю речових доказів вирішено у відповідності із ст. 81 КПК України 1960 року.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2014 року, вирок Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15 травня 2014 року щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2014 року ОСОБА_3 звільнено від подальшого відбування призначеного покарання на підставі ст. 2 Закону України "Про амністію в 2014 році" від 08 квітня 2014 року.

Як визнав встановленим суд, 20 листопада 2011 року о 21 год, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у відпочинковому комплексі "Скеля" в с. Микулинич Івано - Франківської області, незаконно заволодів належним ОСОБА_4 автомобілем "Мітсубісі" д.н. НОМЕР_1, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду у великому розмірі 121040,12 грн.

Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачувався у тому, що він, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 22 год 30 хв, керуючи в стані алкогольного сп'яніння належним ОСОБА_4 автомобілем "Мітсубісі" д.н. НОМЕР_1, порушив ПДР (1306-2001-п) України, у результаті чого допустив зіткнення автомобіля з деревом, внаслідок чого пасажир автомобіля ОСОБА_5 помер на місці події.

Виправдовуючи ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України суд послався на ту обставину, що у судовому засіданні не було здобуто беззаперечних доказів винуватості ОСОБА_3, а можливість отримання нових доказів була вичерпана.

У касаційній скарзі заступник прокурора області, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, а саме: ст. 69 КК України, та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості.

При цьому зазначає, що судом допущено суперечності у вироку, оскільки обґрунтовуючи застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання засудженому ОСОБА_3, вказано за можливе призначити засудженому більш м'яке покарання ніж передбачене законом, шляхом переходу до іншого більш м'якого виду покарання, а фактично призначено покарання нижче від найнижчої межі. В обґрунтування наведеного вказує, що вирок не відповідає вимогам ст. 334 КПК України 1960 року.

Також вважає, що судом не наведено належних підстав для виправдання ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України.

Крім того, вказує на порушення вимог ст. 377 КПК України 1960 року під час ухвалення рішення апеляційного суду.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 просить судові рішення залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статей 370- 372 КПК України 1960 року предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у незаконному заволодінні транспортним засобом, що завдало великої матеріальної шкоди у розмірі не визнав повністю та пояснив, що ОСОБА_7 дозволив керувати йому своїм автомобілем, сам передав йому ключі від автомобіля та документи на автомобіль. На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобілем керував ОСОБА_5, який сам же загинув в результаті ДТП. Просив його повністю виправдати та відмовити в задоволенні цивільного позову.

На підставі пояснень засудженого та інших доказів по справі, суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, кваліфікував його дії за ч.3 ст. 289 КК України та призначив покарання.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину за обставин, детально викладених у вироку, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України, по суті не оспорюється і підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку і досліджених судом, яким дана належна оцінка.

При цьому суд прийшов до правильного висновку про те, що у судовому засіданні не було здобуто беззаперечних доказів винуватості ОСОБА_3, а можливість отримання нових доказів було вичерпано, що стало обґрунтованою підставою для виправдання ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Твердження прокурора в касаційній скарзі про безпідставне виправдання ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Призначене судом першої інстанції покарання ОСОБА_3 відповідає вимогам, передбаченим ст. 65 КК України.

При призначенні покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Також, призначене судом першої інстанції покарання ОСОБА_3 відповідає вимогам, передбаченим ст. 69 КК України.

Разом з тим, застосовуючи ч.1 ст. 69 КК України та призначаючи покарання за ч.3 ст. 289 КК України суд в мотивувальній частині вироку вказав про перехід до іншого більш м'якого виду покарання, передбаченого санкцією цієї статті, а фактично призначив покарання нижче від найнижчої межі цього виду.

Вказані суперечності в мотивувальній частині вироку свідчать про істотне порушення кримінально-процесуального закону, а саме: ст. 334 КПК України 1960 року, у зв'язку із чим касаційна скарга прокурора в цій частині є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а судові рішення - зміні.

Колегія суддів, вважає, що призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_3, попередження вчинення ним нових злочинів та є домірним скоєному.

ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Інших порушень норм кримінального та кримінально-процесуального законів, які могли бути підставою для зміни чи скасування судових рішень по даній справі не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та пунктами 11, 15 Розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора області задовольнити частково.

Вирок Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2014 року щодо ОСОБА_3 змінити.

Пом'якшити ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст. 289 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України до 3 років обмеження волі, без конфіскації майна.