Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кульбаби В.М.,

суддів Пойди М.Ф., Бех М.О.,

за участю прокурора Плужника О.В.,

секретаря Медицької У.І.

розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013160030005811, за касаційними скаргами: прокурора, потерпілої ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, засудженої ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 02 жовтня 2014 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку АДРЕСА_1, раніше не судиму,

вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2014 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні злочину та призначено покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком 7 років 6 місяців.

Частково задоволено цивільний позов потерпілої, вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат у справі.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 02 жовтня 2014 року вирок районного суду змінено.

Перекваліфіковано дії ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 116 КК України та за цим законом призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки.

В решті вирок районного суду залишено без зміни.

У касаційних скаргах засуджена та захисник ОСОБА_4 ставлять питання про зміну ухвали апеляційного суду, застосування ст. 75 КК України. Стверджують, призначене покарання є необґрунтовано суворим. Судом не в повній мірі враховано дані про особу засудженої та обставини, що пом'якшують покарання, і дають можливість, відбувати призначене покарання з випробуванням.

Прокурор, потерпіла ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 у касаційних скаргах, просять скасувати ухвалу апеляційного суду, та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування кримінального закону, що потягло за собою призначення м'якого покарання засудженій. Перекваліфіковуючи дії засудженої на ст. 116 КК України, суд апеляційної інстанції не врахував, що ОСОБА_3 під час взаємної бійки вчинила умисне вбивство потерпілого. Протягом досудового та судового слідства постійно змінювала показання з приводу події злочину. Перекваліфіковуючи дії засудженої апеляційний суд послався на акт судово-психологічного експерта від 23 липня 2014 року, разом із тим не обґрунтував у своєму рішенні, чому не бере до уваги акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 23 жовтня 2013 року, який містить протилежний висновок щодо психічного стану засудженої на момент вчинення злочину.

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винною у тому, що вона, 28 вересня 2013 року в квартирі АДРЕСА_2, на ґрунті особистих неприязних відносин, під час сварки зі своїм чоловіком ОСОБА_6, умисно нанесла останньому удар кухонним ножем у грудну клітку, від якого потерпілий загинув на місці події.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав доводи скарг прокурора, потерпілої та її представника, заперечив проти касаційних скарг засудженої та захисника, вважав, що ухвала суду підлягає скасуванню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги засудженої та захисника ОСОБА_4 не підлягають задоволенню, а скарги прокурора, потерпілої ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 належить задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України.

Цих вимог апеляційним судом не дотримано.

Як убачається з ухвали, апеляційним судом встановлено, що обставини злочину, які визнав суд першої інстанції доведеними, не відповідають фактичним обставинам справи.

Разом із тим, апеляційний суд, провівши судовий розгляд і дослідивши докази у справі, змінюючи кваліфікацію дій засудженої, не зазначив у мотивувальній частині ухвали обставини які він встановив, з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів такими, що не підтверджують обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 115 КК України.

У мотивувальній частині свого рішення суд апеляційної інстанції навів показання засудженої, свідків, інші письмові докази, дійшов висновку про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_7 з ч. 1 ст. 115 на ст. 116 КК України без викладення встановлених фактичних обставин злочину які оспорювалися, що є неприпустимим.

Це підтверджує доводи касаційних скарг прокурора, потерпілої ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про необґрунтовану перекваліфікацію дій засудженої, оскільки зміст мотивувальної частини ухвали апеляційного суду не відповідає ч. 2 ст. 419 КПК України.

Згідно вимог ст. 419 КПК України в разі незгоди апеляційного суду з висновком суду першої інстанції щодо обставин справи та встановленням нових фактичних обставин, які більше того, тягнуть за собою іншу кваліфікацію злочину, суду апеляційної інстанції в ухвалі належить зазначати, які саме обставини ним встановлено.

Наведене є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, підставою для скасування ухвали суду відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду необхідно розглянути справу відповідно до вимог закону, встановити фактичні обставини вчиненого злочину, дати юридичну оцінку доказам у справі в їх сукупності, ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Також під час апеляційного розгляду належить перевірити доводи касаційних скарг прокурора, потерпілої ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про неправильну кваліфікацію дій засудженої, про те, що ухвала апеляційного суду належно не мотивована, а висновки суду ґрунтуються переважно на суперечливих показаннях ОСОБА_3

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 433- 438 КПК України колегія суддів,

Касаційні скарги прокурора, потерпілої ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 02 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_3 скасувати.

Призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.