розглянула 10 березня 2015 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останнього на вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 11 лютого 2014 року.

Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено

ОСОБА_1, 1957 р. н., не судимого, громадянина України,

- за ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України на 3 роки обмеження волі;

- за ч. 3 ст. 358 КК України на 2 роки обмеження волі;

- на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 3 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням протягом трирічного іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених пп. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, а на підставі ст. 49 КК України - звільнено від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Згідно вироку ОСОБА_1 з 18.01.2002 по 23.03.2003 з метою заволодіння майном ТОВ "Схід", утвореного шляхом реорганізації ТОВ "Зміна", не являючись їх працівником, "пайовиком" чи засновником, підробив протокол загальних зборів останнього з товариств про, зокрема, призначення його директором, довіреність від імені "пайовиків" на нібито представництво їх інтересів в суді та позов про визнання незаконною вищезазначену реорганізацію товариств й подав ці документи в Білгород-Дністровський міський суд, який 29.04.2003 задовольнив вищезазначені позовні вимоги.

За скаргою засновників ТОВ "Схід" Апеляційний суд Одеської області 30.03.2004 скасував вказане рішення суду першої інстанції, але ОСОБА_1 оскаржив ухвалу апеляційного суду в касаційному порядку до Верховного Суду України та 06.10.2004 повторно подав аналогічний позов до того ж місцевого суду, який 27.05.2005 був задоволений.

Згідно останнього рішення суду першої інстанції ТОВ "Схід" ліквідовувалось та повинно було передати ТОВ "Зміна", реєстрація якого відновлювалась, майно згідно ліквідаційного балансу 2002 року на загальну суму 553 111,84 грн.

Це рішення також було скасоване Апеляційним судом Одеської області 15.03.2006, але знаючи про його оскарження, ОСОБА_1 отримав 5 ухвал про його роз'яснення та подав підроблені документи реєстратору Білгород-Дністровської райдержадміністрації, який незаконно, без установчих документів та з порушенням процедури відновив реєстрацію ТОВ "Зміна".

Постановою Господарського суду Одеської області від 22.02.2007, залишеною без зміни Одеським апеляційним господарським судом 12.04.2007, до ЄДРПОУ включено ТОВ "Схід", як реорганізоване з ТОВ "Зміна", а останнє - виключено з ЄДРПОУ, як ліквідоване.

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, просить скасувати вказані судові рішення та закрити справу за відсутністю в діянні складу злочину.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив залишити оскаржені рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Порушуючи питання про скасування вироку місцевого суду, засуджений ОСОБА_1 стверджував в апеляції про відсутність в його діях складів інкримінованих йому злочинів посилаючись на:

- необґрунтованість висновків суду першої інстанції про те, що апелянт підробив протокол загальних зборів учасників ТОВ "Зміна" від 18.01.2002;

- невідповідність викладених у вироку показань свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 протоколу судового засідання та матеріалам справи;

- безпідставність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 358 КК України в редакції, яка діяла на час вчинення поставленого йому за вину діяння, як використання завідомо підробленого документа, оскільки факт підробки протоколу загальних зборів ТОВ "Зміна" не встановлений;

- необґрунтованість висновків суду про те, що він брав участь як директор ТОВ "Зміна" і позивач в судових процесах щодо визнання незаконною реорганізацію вказаного товариства в ТОВ "Схід", та по підробленій довіреності - як представник пайовиків;

- безпідставність висновків суду про намагання засудженого заволодіти майном ТОВ "Зміна" на 553 111,84 грн, оскільки крім відсутності умислу на таке заволодіння, було відсутнє й саме майно, отже - й об'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України тощо.

Апеляційний суд, усупереч вимогам ст. 377 КПК України, зазначив в ухвалі тільки загальний та неконкретний висновок про доведеність вини засудженого, й не вказав підстави через які вищенаведені доводи апеляції ОСОБА_1 визнані необґрунтованими.

Таке порушення вимог кримінально-процесуального закону могло перешкодити постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, внаслідок чого, зважаючи на вимоги ч. 1 ст. 370 КПК України 1960 року, колегія суддів визнає його істотним, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року є підставою для скасування оскарженого рішення.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , статтями 394 - 396 КПК України 1960 року, колегія суддів,

Касаційну скаргу засудженого задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 11 лютого 2014 року щодо вироку Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 листопада 2013 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.