розглянувши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12014140000000195 за касаційною скаргою прокурора, який приймав участь під час розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 12 серпня 2016 року, за участю прокурора Ємця І.І.,

вироком Личаківського районного суду м. Львова від 1 жовтня 2014 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Костомукша Карельської АРСР, громадянина Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_1, такого, що судимості не мав, засуджено за частиною 1 статті 263 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі частини 4 статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Личаківського районного суду м. Львова від 6 червня 2014 року, більш суворим, призначеного за цим вироком, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Костомукша Карельської АРСР, громадянина Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_2 такого, що судимості не мав, визнано невинуватим та виправдано у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України.

На вказаний вирок прокурор, засуджений ОСОБА_1 та його захисник подали апеляційні скарги.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 4 червня 2015 року вирок Личаківського районного суду м. Львова від 1 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без зміни.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 липня 2016 року ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 4 червня 2015 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасовано і призначено новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 1 серпня 2016 року апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, засудженого ОСОБА_1 та його захисника на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 1 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без руху, як поданих з порушенням вимог статті 396 КПК України, та встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків апеляційних скарг.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12 серпня 2016 року апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, засудженого ОСОБА_1 та його захисника на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 1 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернуто особі, яка подала апеляційну скаргу.

У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує безпідставністю повернення апеляційної скарги прокурора, як таку, що подана з дотриманням строку на усунення недоліків скарги.

У доповненнях до касаційної скарги прокурор ставить вимогу про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зокрема, прокурор вказує на невиконання вказівок суду касаційної інстанції після направлення кримінального правопорушення на новий розгляд.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи прокурора, який підтримав касаційну скаргу, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен, кого засуджено за будь-який злочин, має право на те, щоб його засудження і вирок були переглянуті вищестоящою судовою інстанцією згідно з законом.

Як передбачено частиною 2 статті 24 КПК України, кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Реалізація права на апеляційне й касаційне оскарження є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Із закріпленого у статті 26 КПК України принципу диспозитивності слідує, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Однак, повернення судом апеляційних скарг не ґрунтується на наведених вимогах кримінального процесуального закону.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою суду апеляційної інстанції від 1 серпня 2016 року апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, засудженого ОСОБА_1 та його захисника на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 1 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без руху, як поданих з порушенням вимог статті 396 КПК України, та встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків апеляційних скарг.

А ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12 серпня 2016 року апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, засудженого ОСОБА_1 та його захисника на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 1 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернуто особі, яка подала апеляційну скаргу.

Повертаючи вказані апеляційні скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у прокуратуру Львівської області 8 серпня 2016 року надійшла копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, тоді як останній день наданого строку на усунення недоліків апеляційної скарги для прокурора припадає на 12 серпня 2016 року. Також зазначено, що жодних повідомлень від засудженого ОСОБА_1 та його захисника щодо виправлень недоліків апеляційної скарги не має.

Проте, такі твердження суду апеляційної інстанції не відповідають дійсності. Так, ухвалою апеляційного суду надавався строк на усунення недоліків апеляційних скарг терміном на 5 діб, копію якої орган прокуратури отримав 8 серпня 2016 року, як слідує з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, а тому останнім днем для виконання визначених в ухвалі недоліків необхідно було вважати 13 серпня 2016 року. Тоді як, доповнення до апеляційної скарги органом прокуратури подано 11 серпня 2016 року, про що здійснено відтиск штампом суду апеляційної інстанції.

Тобто, усунення недоліків відбулося до спливу такого строку, навіть при умові їх закінчення, як вважає суд апеляційної інстанції, 12 серпня 2016 року.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції здійснив повернення апеляційних скарг як прокурора, так і засудженого ОСОБА_1 та його захисника. Однак, відомостей про отримання ними копій ухвали про надання строку на усунення недоліків, як здійснено органом прокуратури - рекомендованим з повідомленням, в матеріалах кримінального провадження не має. Отже, стверджувати про їх обізнаність у наданні такого строку у колегії суддів не має підстав.

При цьому, колегією суддів відмічається, що судом касаційної інстанції призначено новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції по суті апеляційних вимог, а не зі стадії підготовки кримінального провадження до апеляційного розгляду.

Отже, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а відтак касаційна скарга прокурора - частковому задоволенню.

Зокрема, до повноважень суду касаційної інстанції не відноситься перевірка кримінального провадження з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а порушені прокурором питання відповідають саме обставинам істотного порушення вимог кримінального процесуального закону за наведених вище обставин.

На підставі наведеного та керуючись статтями 433, 434, 436, 438 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який приймав участь під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 12 серпня 2016 року, якою апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, засудженого ОСОБА_1 та його захисника на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 1 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернуто особі, яка подала апеляційну скаргу - скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.