Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого Леона О.І.,

суддів: Фурика Ю.П., Єленіної Ж.М.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01 грудня 2014 року щодо ОСОБА_1,

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2014 року затверджено угоду про примирення у кримінальному провадженні за якою ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, до покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 грн).

На вказаний вирок місцевого суду заступником прокурора м. Києва була подана апеляційна скарга.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01 грудня 2014 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вищезазначений вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1, оскільки даний вирок було оскаржено виключно з підстав, з яких він не може бути оскаржений згідно з положеннями ст. 394 КПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою апеляційної інстанції, прокурор порушує питання про її скасування, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Перевіривши касаційну скаргу, долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку, прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч. 3 ст. 469 КПК угода не може бути укладена.

Частиною 3 статті 469 КПК передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно з ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

А положеннями ч. 6 ст. 399 КПК передбачено, що ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги та долученої до неї копії ухвали апеляційного суду, ні обвинувачений, ні потерпілий умови угоди не оскаржували, лише заступник прокурора м. Києва оскаржив вирок місцевого суду.

Крім того, як зазначено в ухвалі апеляційного суду, угода між потерпілим та обвинуваченим була укладена у кримінальному провадженні про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, тобто злочину невеликої тяжкості, а тому така угода між сторонами провадження була укладена у відповідності до положень ч. 3 ст. 469 КПК.

Разом з цим, з копії вироку місцевого суду вбачається, що прокурор в судовому засіданні не заперечував проти укладення такої угоди, оскільки, вона була укладена з дотриманням вимог КПК (4651-17) та КК (2341-14) .

Враховуючи викладене, зазначений вирок місцевого суду апеляційному оскарженню з підстав, наведених заступником прокурора у своїй скарзі, не підлягає, а тому оскаржувана ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження є законною та обґрунтованою, з чим погоджується і колегія суддів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, суд

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01 грудня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.