ОСОБА_1 на вирок Зборівського районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2015 року та вирок Апеляційного суду Тернопільської області від 06 березня 2017 року,

Як вбачається з долученої до касаційної скарги копії вироку апеляційного суду, вироком Зборівського районного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2015 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено за ч. 3 ст. 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на неї обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК.

06 березня 2017 року Апеляційний суд Тернопільської області, під час розгляду кримінального провадження, скасував вирок районного суду і постановив новий, яким ОСОБА_1 визнав винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК та призначив їй покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями на строк 2 роки.

В решті вирок місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок місцевого та апеляційного судів, звільнити її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу слід залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків.

Згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень та вимоги особи, що подає скаргу.

Однак всупереч наведеним положенням процесуального закону у поданій скарзі не міститься обґрунтування необхідності скасування як вироку місцевого суду так і вироку апеляційного суду на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 374, 413, 420 цього Кодексу, а викладені у скарзі вимоги до суду касаційної інстанції не відповідають змісту ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

Крім того, слід зауважити, що касаційна скарга засудженої містить суперечності, оскільки в мотивувальній її частині ОСОБА_1 вказує на свою не згоду з вироком апеляційного суду, а в прохальній частині ставить питання про скасування як вироку місцевого суду так і вироку апеляційного суду.

Також, засудженою не наведено обґрунтувань, щодо порушення апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність в частині не застосування до неї вимог ч. 1 ст. 49 КК, оскільки з долученої до касаційної скарги копії вироку апеляційного суду не вбачається, що таке питання вирішувалось в судовому засіданні апеляційного суду, або ж порушувалось стороною захисту.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 залишити без руху і встановити їй строк для усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії ухвали.