розглянула в судовому засіданні 05 березня 2015 року в м. Києві кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2014 року.

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2014 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше не судимий, -

засуджений за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на 3 роки.

Вироком вирішено питання щодо цивільних позовів, про стягнення судових витрат та про речові докази.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2014 року зазначений вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 2 листопада 2009 року близько 18 год. 15 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно-справним автомобілем марки ЗАЗ-1102, д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вул. 30 років Перемоги в м. Вінниці в напрямку вул. Пирогова в районі заїзду на АЗС ОККО, порушив вимоги п. 1.5, "а" 2.9, 12.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , не вжив своєчасних заходів до зупинки свого автомобіля в момент об'єктивної появи в полі його зору пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які перетинали проїзну частину дороги справа-наліво по ходу руху зазначеного автомобіля, внаслідок чого допустив наїзд на вищевказаних пішоходів. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали травми, від яких настала їх смерть.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, кримінальну справу відносно нього закрити через відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. При цьому посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази його вини у скоєному злочині, а вирок суду ґрунтується на припущеннях; що порушення вимог п. 1.5, 2,9 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) не знаходиться в причинному зв'язку з наслідками. Крім того вказує на порушення судом його права на захист, яке полягало у безпідставній відмові суду допитати свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також зазначає, що апеляційним судом не досліджено матеріалів кримінальної справи.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 398 КПК України 1960 року в суді касаційної інстанції підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Вирішення питань, зазначених у касаційній скарзі засудженого щодо неповноти та однобічності судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи до повноважень касаційного суду не віднесено.

Згідно з положеннями ст. 367 КПК України 1960 року перегляд справ з підстав однобічності або неповноти дізнання, досудового чи судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи віднесено до компетенції апеляційного суду.

Суд першої інстанції, розглянувши матеріали кримінальної справи, визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, та призначив відповідне покарання.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, захисником ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_1 подано апеляцію, в якій порушувалось питання про скасування вироку суду та закриття кримінальної справи з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, суперечливості доказів, які покладені в обґрунтування вироку, неповноти та однобічності досудового та судового слідства. При цьому в апеляції наводились доводи, аналогічні, у тому числі, доводам касаційної скарги засудженого.

Апеляційний суд в межах повноважень та в порядку, визначеному ст. 365 КПК України 1960 року, переглянувши справу за вказаною апеляцією, погодився, з наведенням в ухвалі відповідних доводів, з висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 286 КК України, а також з видом і розміром призначеного йому покарання.

Висновки апеляційного суду належним чином мотивовані.

Доводи, що містяться в касаційній скарзі засудженого, про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а саме щодо:

відсутності в матеріалах справи доказів його вини у скоєному злочині;

відсутності причинного зв'язку між порушенням вимог п. 1.5, "а" 2.9 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) та наслідками;

відсутності в його діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції за апеляцією захисника і обґрунтовано визнані судом безпідставними.

Також апеляційним судом з наведенням відповідних висновків перевірено і доводи щодо порушення права засудженого на захист.

На думку колегії суддів, вважати ці висновки сумнівними чи необґрунтованими підстав немає.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону або неправильного застосування кримінального закону при розгляді даної справи судом касаційної інстанції не встановлено.

За таких обставин доводи касаційної скарги засудженого щодо незаконності судових рішень, на думку колегії суддів, є безпідставними.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2014 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.