головуючого Британчука В.В., суддів: Єленіної І.В., Фурика Ю.П., за участю прокурора Басюка С.В., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 03 березня 2015 року матеріали щодо окремої ухвали, винесеної при розгляді кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 та інших, за касаційною скаргою судді ОСОБА_8 на окрему ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 26 серпня 2014 року,

Ухвалою Апеляційного суду від 26 серпня 2014 року вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 березня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.

Окремою ухвалою цього ж апеляційного суду від 26 серпня 2014 року ухвалено довести до відома суддів Мукачівського міськрайонного суду про встановлені у справі порушення суддею ОСОБА_9 вимог кримінально-процесуального закону та вжити відповідні заходи.

Як убачається з окремої ухвали, апеляційним судом встановлено, що при розгляді справи в суді першої інстанції суддею ОСОБА_9 внаслідок недбалого ставлення до своїх службових обов'язків допущено неповноту та поверховість при з'ясуванні фактичних обставин справи, невиконання вказівок суду апеляційної інстанції, недотримання положень процесуального закону, які регламентують судовий розгляд кримінальних справ та складання процесуальних документів.

У касаційній скарзі суддя ОСОБА_9 порушила питання про скасування окремої ухвали апеляційного суду. Стверджує, що кримінально-процесуального закону вона не порушувала. Вважає, що допущені у вироку помилки є механічними описками, які не можуть свідчити про свідоме ухилення чи невиконання нею вказівок апеляційного суду, а тому не є достатньою підставою для винесення окремої ухвали.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав скаргу необґрунтованою, перевіривши матеріали, на підставі яких винесено окрему ухвалу, та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 380 КПК 1960 року апеляційний суд за наявності підстав, передбачених статтею 23-2 цього Кодексу, виносить окрему ухвалу. Крім того, він може окремою ухвалою звернути увагу відповідних посадових осіб на факти порушення закону при розслідуванні і розгляді справи судом першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, скасовуючи вирок Мукачівського міськрайонного суду від 08 листопада 20113 року щодо ОСОБА_5 та інших через неповноту і поверховість дослідження фактичних обставин, апеляційний суд в ухвалі від 16 січня 2014 року вказав на низку істотних недоліків судового рішення.

Проте, при новому розгляді справи, суддею ОСОБА_8. у мотивувальній частині вироку допущені ті ж самі помилки та суперечності, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, зокрема - щодо кваліфікації дій засуджених, а тому не можуть вважатись механічними помилками або викладенням правової позиції судді, з огляду на чіткі вказівки апеляційного суду з цього приводу.

Таким чином рішення апеляційного суду про необхідність довести до відома суддів Мукачівського міськрайонного суду про недбале ставлення до своїх службових обов'язків суддею ОСОБА_8., що призвело до неповноти судового слідства та порушення вимог кримінально-процесуального закону внаслідок невиконання вказівок суду апеляційної інстанції ґрунтується на матеріалах кримінальної справи, прийняте з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, містить достатню аргументацію та мотивацію висновків суду, тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить

Керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів

Окрему ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 26 серпня 2014 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а її касаційну скаргу - без задоволення