розглянула в судовому засіданні в м. Києві 03 березня 2015 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Харківської області від 15 вересня 2014 року щодо ОСОБА_5

Вироком Люботинського міського суду Харківської області від 04 грудня 2013 року ОСОБА_5 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК - на строк 12 років; за ч. 1 ст. 185 КК - на строк 1 рік. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

Постановлено стягнути з засудженого на користь ОСОБА_6 10 000 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 12000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вироком Апеляційного суду Харківської області від 15 вересня 2014 року апеляцію засудженого залишено без задоволення, а апеляцію прокурора задоволено, вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано, постановлено свій вирок, яким ОСОБА_5 призначено покарання у виді позбавлення волі: за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК - на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 1 ст. 185 КК - на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим засудженому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Зазначеним вироком встановлено, що ОСОБА_5 у вересні 2011 року по об'яві про надання інтимних послуг познайомився з ОСОБА_7, із яким протягом місяця розмовляв по телефону, запрошуючи до себе в гості. Домовившись про зустріч, ОСОБА_7 15 жовтня 2011 року прийшов до помешкання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1. ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_7 вступити з ним у статевий зв'язок у неприродній формі, пояснивши при цьому, що сплачувати за ці інтимні послуги не буде, на що ОСОБА_7 дав свою згоду.

Після статевого акту в неприродній формі ОСОБА_7 почав вимагати заплатити йому за надані інтимні послуги, погрожуючи повідомити дружині ОСОБА_5 про нетрадиційну сексуальну орієнтацію останнього. З даного приводу виникла сварка, яка перейшла у бійку, під час якої у ОСОБА_5 виник умисел на вбивство ОСОБА_7 з метою уникнення сплати за інтимні послуги останнього.

Коли ОСОБА_7 намагався завдати удар, ОСОБА_5 ухилився і вони разом впали на підлогу. Продовжуючи злочинні дії та реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 взяв мотузку, що лежала на підлозі, накинув її на шию ОСОБА_7 та, діючи з корисливих мотивів, застосовуючи фізичну силу, почав душити ОСОБА_7 до тих пір, поки він не припинив подавати ознак життя. Причиною смерті ОСОБА_7 стала механічна асфіксія.

Після цього з метою приховати сліди злочину ОСОБА_5 закопав труп ОСОБА_7 на території городу вказаного домогосподарства та спалив одяг останнього.

Повернувшись додому, ОСОБА_5 побачив два мобільні телефони, що належали потерпілому, та незаконно таємно заволодів ними. Вказаними діями потерпілій ОСОБА_8 було заподіяно шкоду на загальну суму 268 грн.

На вирок апеляційного суду подана касаційна скарга та зміни до касаційної скарги прокурора. У зміненій касаційній скарзі прокурор просить змінити вирок апеляційного суду, перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з п. 6 ч. 2 ст. 115 на ч. 1 ст. 115 КК, призначити йому за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років та за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 і ч. 1 ст. 185 КК, призначити винуватому остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Прокурор зазначає, що апеляційний суд неправильно застосував кримінальний закон, не з'ясував реальні мотиви вчинення злочину, неналежним чином перевірив усі докази у справі та дав їм неправильну оцінку, що потягло за собою неправильну кваліфікацію вчиненого ОСОБА_5 злочину за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК, оскільки, на думку прокурора, умисне вбивство потерпілого відбулося на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав зміни до касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 362 КПК 1960 року судове слідство в апеляційному суді проводиться за правилами глави 26 цього Кодексу. Норми цієї глави передбачають, що суд має визначити обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження.

Як убачається з протоколу судового засідання апеляційного суду, цей суд усупереч вищевказаним вимогам закону, дійшовши висновку про необхідність проведення часткового судового слідства, не зазначив, у якій саме частині таке слідство буде проводитися, які докази будуть досліджуватися та не визначив порядок їх дослідження. У той же час суд апеляційної інстанції дослідив лише дані про особу винуватого та перейшов до судових дебатів, хоча в апеляції ОСОБА_5, крім іншого, ставилося питання про необхідність перекваліфікації його дій на ст. 118 КК з мотивів відсутності у нього корисливого мотиву на вчинення злочину.

Крім того суд апеляційної інстанції у порушення вимог глави 26 КПК 1960 (1001-05) року не допитав засудженого щодо тієї частини вироку, яка ним оскаржується, чим порушив його право на захист. Суд у порушення положень ст. 362 цього Кодексу не надав учасникам судового розгляду можливості дати пояснення по суті поданих ними скарг, не з'ясував шляхи реалізації вимог, викладених в апеляціях.

Наведені порушення унеможливлюють суд касаційної інстанції надати висновок щодо правильності кваліфікації дій засудженого. Ці порушення є істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону і відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року підставою для скасування вироку апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд. У процесі нового розгляду справи суду слід урахувати викладене, з дотриманням вимог закону шляхом проведення судового слідства перевірити доводи поданих апеляцій та касаційної скарги прокурора щодо встановлення реального мотиву вчинених винуватим злочинів і прийняти законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.