Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Єлфімова О.В., Шибко Л.В.,

за участю прокурора Басюка С.В.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянула 17 лютого 2015 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за касаційною скаргою останнього на вирок Подільського районного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 9 липня 2013 року.

Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого, за ч. 5 ст. 191 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням на 3 роки права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

Згідно вироку ОСОБА_2 у 2008 році, обіймаючи посаду директора з розвитку ТОВ "Компанія" Зевс ЛТД" (далі - товариство) та зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив: меблі товариства вартістю 48 200 грн, які на початку вересня 2008 року отримав та встановив у своїй квартирі АДРЕСА_1 для офісного використання; орендований товариством та переданий йому за наказом генерального директора від 01.12.2008 для службового використання автомобіль "SKODA" вартістю 85 136,47 грн; кошти товариства за поставлену продукцію в сумі 30 300 грн, які отримав 04.11.2008 та 09.08.2008 в офісі приватного підприємця ОСОБА_3 на АДРЕСА_2, та 156 862 грн, які отримав у вищезазначеній квартирі з листопада по грудень 2008 року від менеджера товариства.

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, зокрема - на неповноту досудового й судового слідства, та на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати вказані судові рішення та закрити справу за відсутністю в його діянні складу злочину.

В запереченнях на касаційну скаргу засудженого генеральний директор ТОВ "Компанія" Зевс" ЛТД" ОСОБА_4 просить залишити її без задоволення, як необґрунтовану, а оскаржені судові рішення - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 й засудженого ОСОБА_2, які підтримали скаргу останнього, та прокурора, який просив залишити оскаржені рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій й перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, не підлягають, а неповнота досудового й судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, чим обґрунтовується касаційна скарга засудженого, самі по собі, згідно ст. 367 КПК України 1960 року, є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень в апеляційному порядку.

Твердження в касаційній скарзі про недоведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину за який його засуджено безпідставні, оскільки протилежні висновки судів в цій частині ґрунтуються, у відповідності до вимог ст. 323 КПК України 1960 року, на неупередженій оцінці безпосередньо досліджених ним доказів та на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Такі висновки відповідають даним наказу № 139 від 08.08.2008 про прийняття ОСОБА_2 на посаду директора з розвитку ТОВ "Компанія" Зевс" ЛТД" та відповідної посадової інструкції; показанням свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 про посадові обов'язки ОСОБА_2 та про передачу йому майна; даним договору між ТОВ "Арт-Ламі" та ТОВ "Компанія" Зевс" ЛТД" від 10.08.2008 про купівлю меблів; даним протоколу обшуку та постанови від 01.04.2009 про вилучення меблів з квартири АДРЕСА_1; висновку почеркознавчої експертизи № 197 від 15.05.2009 про те що підпис на договорі та акті прийому-передачі меблів належить засудженому; показанням свідка ОСОБА_7 - працівника постачальника меблів, яка впізнала їх під час обшуку квартири засудженого; показанням свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про те що меблі в офісі-квартирі ніхто не міняв; показанням свідка ОСОБА_8 про передачу ОСОБА_2 отриманих від приватних підприємців коштів за поставлену товариством продукції; показанням свідків ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11 про передачу приватними підприємцями в офісі товариства ОСОБА_8 або ОСОБА_2 коштів за отриману від товариства продукцію; показанням свідка ОСОБА_3 про передачу засудженому грошей за поставлену продукцію; даним речового доказу - зошиту ОСОБА_3 про отримання засудженим грошових коштів; показанням свідка ОСОБА_13 про передачу засудженому автомобіля "SKODA"; показанням свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про відмову засудженого повернути наданий йому в користування автомобіль "SKODA", гроші і матеріальні цінності; показанням свідків ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_3 про те, що засуджений користувався автомобілем "SKODA"; даним протоколів очних ставок між засудженим та свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_13, під час проведення яких останні підтвердили свої показання; даним наказу ТОВ "Компанія" Зевс" ЛТД" № 61-ВР від 01.12.2008 про закріплення за ОСОБА_2 автомобіля "SKODA"; даним наказу ТОВ "Компанія" Зевс" ЛТД" та № 68-к від 25.12.2008 про передачу ОСОБА_2 товарно-матеріальних цінностей та коштів, отриманих від реалізації продукції товариства, та автомобіля "SKODA"; даним актів звірки взаєморозрахунків між ТОВ "Компанія" Зевс" ЛТД" та приватними підприємцями ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_17

Твердження засудженого про те, що його не було ознайомлено з посадовими обов'язками, обґрунтовано визнано судами безпідставним та спростованим даними заяви ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 130) про таке ознайомлення.

Усупереч доводам засудженого, суд встановив та зазначив у вироку конкретний розмір заподіяної товариству матеріальної шкоди.

Отже, висновки місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, обґрунтовано визнані апеляційним судом такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Необґрунтованими є й твердження ОСОБА_2 про невиконання при повторному апеляційному розгляді справи вказівок Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які містяться в ухвалі від 16 жовтня 2012 року, оскільки розглянувши справу у відповідності до положень кримінально-процесуального закону, суд постановив вмотивоване рішення, яке відповідає й іншим вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК України (4651-17) , статтями 394- 396 КПК України 1960 року, колегія суддів,

Вирок Подільського районного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 9 липня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, касаційну скаргу останнього - без задоволення.