ознайомившись з касаційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 5 червня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 5 листопада 2014 року стосовно ОСОБА_1,

Вказаним вироком місцевого суду засуджено

ОСОБА_1, 1991 р. н., громадянина України, не судимого, уродженця та мешканця м. Дружківка Донецької обл.,

- за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

Стягнуто з СТзДВ "Гарантія" на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по 2550 грн на відшкодування моральної шкоди та на користь ОСОБА_6 20 548,18 грн на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 2450 грн та на користь ОСОБА_6 - 1065 грн на відшкодування моральної шкоди.

Згідно вироку, ОСОБА_1 30.07.2012 о 07:20, керуючи автомобілем "ВАЗ-21011" на вул. Жовтневій в с. Олексієво-Дружківка Донецької обл., рухаючись у напрямку м. Дружківка, в порушення п. 10.1, 16.3. Правил дорожнього руху (1306-2001-п) при повороті ліворуч не пропустив зустрічний автомобіль "Daewoo Matiz" під керуванням ОСОБА_2 та зіткнуся з ним, в результаті чого його водію та пасажирам ОСОБА_3 і ОСОБА_5 спричинені легкі тілесні ушкодження, а потерпілій ОСОБА_6 - тяжкі.

Апеляційний суд Запорізької області 05.11.2014 змінив вказаний вирок в частині призначеного покарання та постановив вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами та на підставі ст. 75 КК України звільнив його від відбування покарання з випробуванням протягом трирічного іспитового строку та з покладенням обов'язків, передбачених пп. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються, а доводи про м'якість призначеного засудженому покарання необґрунтовані.

Призначаючи покарання суд дотримався загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, оскільки врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу засудженого, який не судимий, характеризується позитивно, щиро покаявся, частково відшкодував завдану шкоду.

Апеляційний суд виключив з вироку місцевого суду рішення про визнання тяжких наслідків обставиною, яка обтяжує покарання та з урахуванням того, що ОСОБА_1 працює водієм автонавантажувача, пом'якшив призначене засудженому покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням, а в касаційній скарзі прокурора відсутні переконливі та достатні доводи на спростовування вищезазначених висновків суду й визнання вказаного покарання явно несправедливим.

Інші порушення та недоліки оскаржених судових рішень (зокрема в частині формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним тощо) на які звертає увагу прокурор в касаційній скарзі, не є істотними, оскільки вони не перешкодили повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення.

Отже, з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для її задоволення немає.

Зважаючи на зазначене, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою заступника прокурора Запорізької області на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 5 червня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 5 листопада 2014 року стосовно ОСОБА_1