розглянула в судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1 та касаційні скарги захисників ОСОБА_4 і ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 30 липня 2014 року,

Вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31 січня 2013 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше судимий:

22 травня 1996 року Керченським міським судом Автономної Республіки Крим за ч. 2, 3 ст. 140, ч. 2 ст. 142, ч. 1 ст. 145, ст. 42 КК України 1960 року до 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

15 серпня 1997 року Верховним судом Автономної Республіки Крим за ч. 3 ст. 142, п. п. "а", "г" ст. 93, ч. 2 ст. 145, ст. 42 КК України 1960 року до 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна. Постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2008 року звільнений 25 квітня 2008 року умовно-достроково на невідбутий строк -

2 (два) роки 8 (вісім) місяців 5 (п'ять) днів,

засуджений :

- за п. п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 187 КК України до 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено

ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного

ОСОБА_1, приєднано невідбуту частину покарання за вироком Верховного суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 1997 року, і остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.

Вироком вирішено питання про стягнення матеріальної шкоди та щодо речових доказів.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_5, судові рішення стосовно якого в касаційному порядку не оскаржуються.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 30 липня

2014 року вирок місцевого суду змінений, виключено кваліфікуючу ознаку по відношенню до засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_5, передбачену п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України - вбивство за попередньою змовою групою осіб.

Вирок стосовно ОСОБА_5 скасований, а кримінальна справа закрита на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року, у зв'язку із його смертю.

В іншій частині вирок місцевого суду залишений без зміни.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 і ОСОБА_5 будучи особами, які раніше скоїли тяжкі злочини, судимості за які в установленому законом порядку не зняті та не погашені, на шлях виправлення не стали, належних висновків для себе не зробили та будучи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою, в ході розбійного нападу, скоїли умисне вбивство ОСОБА_6, 1937 року народження при обтяжуючих обставинах.

Так, ОСОБА_1, будучи знайомим з ОСОБА_6, неодноразово бував у нього в гостях за місцем проживання за адресою:

АДРЕСА_1 і достовірно знав про наявність в його квартирі грошових коштів і іншого цінного майна, якими вирішив заволодіти шляхом розбійного нападу з проникненням у житло і скоїти умисне вбивство потерпілого ОСОБА_6

Готуючись до скоєння даного злочину, ОСОБА_1 запропонував раніше знайомому йому ОСОБА_5 скоїти розбійний напад і умисне вбивство.

13 грудня 2009 року, близько 22 год. 30 хв., ОСОБА_1 і ОСОБА_5 маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом розбою і вбивства з проникненням у житло, діючи погоджено, приїхали до місця проживання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1. Скориставшись довірливими стосунками ОСОБА_6 до ОСОБА_1, шляхом обману проникли у вказану квартиру. Перебуваючи на кухні ОСОБА_1 та

ОСОБА_5 вжили спиртні напої і перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном вчинили напад на ОСОБА_6 При цьому, ОСОБА_5 завдав ОСОБА_6 удар сковорідкою по голові, від якого останній впав на підлогу.

Далі, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 і

ОСОБА_5, застосовуючи фізичну силу, відтягли ОСОБА_6 до спальної кімнати, де вимагали негайно передати їм грошові кошти та інші цінності, що були в квартирі та по черзі завдали не менше чотирьох ударів руками і ногами по голові та тілу, лежачому на підлозі

ОСОБА_6 Крім того, ОСОБА_1 наніс два удари настільною лампою по голові потерпілому і двічі здавив шию останнього електрошнуром, виконуючи дії удушливого характеру, тобто із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого.

Таким чином ОСОБА_1 і ОСОБА_5 діючи єдиним злочинним умислом, застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, спричинили ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент спричинення.

В подальшому ОСОБА_1, підібраним на місці злочину ножем, наніс ОСОБА_6 п'ять ударів в життєво важливі органи, спричинивши останньому пошкодження у вигляді: двох проникаючих колото-різаних поранень правої половини грудної клітки з пошкодженням 4-7 ребер міжреберних м'язів, кровоносних сосудів, сердечної сорочки, м'язів серця, тканин лівої легені, правого і лівого куполів діафрагми, правої долі печінки, а також три непроникаючих колото-різаних рани шкірних покровів пальців правої і лівої кисті, правого передпліччя. ОСОБА_5, в свою чергу, підібраною на місці злочину сокирою, наніс потерпілому вісім ударів обухом по голові і один удар по шиї, спричинивши останньому пошкодження у вигляді безлічі ран на шкірних покровах чола, волосистій частині голови і відповідні їм шість лінійних та осколкових переломів кісток склепіння, поширені лінійні переломи в основі черепу, осколкові переломи остистих і поперечних відростків 4-6-го шийних хребців, утиск і набряк спинного мозку.

Вказані тілесні ушкодження в їх сукупності є тяжкими тілесними ушкодженнями, які небезпечні для життя в момент заподіяння, внаслідок чого на місці скоєння злочину наступила смерть

В результаті вчинення зазначених злочинів, ОСОБА_1 і ОСОБА_5 заволоділи майном ОСОБА_6 на загальну суму 2 600,00 грн., майном ОСОБА_2 на загальну суму 24 662,16 грн. та майном ОСОБА_7 на загальну суму 500 грн.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_2, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого ОСОБА_1 внаслідок м'якості, порушує питання про скасування судових рішень з направленням справи на додаткове розслідування.

В обґрунтування скарги зазначає, що досудове слідство було проведено неповно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Вважає, що організатором злочину була ОСОБА_4, яка повинна бути притягнута до кримінальної відповідальності. ОСОБА_5 в суді першої інстанції та в своїй апеляції вказував, що саме ОСОБА_4 керувала процесом скоєння злочину, давала вказівки ОСОБА_1 по мобільному телефону.

Вказує, що протокол судового засідання сфальсифікований, а більшість судових засідань першої інстанції свідомо не фіксувалась технічними засобами. Зазначає, що судом було двічі незаконно залишено без розгляду його зауваження на протокол судового засідання з причин пропуску строку на його подачу, при цьому вважає, що вказаний строк ним не було пропущено. Також судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні його клопотання про необхідність фіксування судового засідання технічними засобами. Наголошує на тому, що було порушено його право на захист, оскільки суд апеляційної інстанції не призначив йому захисника і провів судове засідання без участі останнього, не повідомивши про час та місце розгляду справи.

В доповненнях до касаційної скарги потерпілий ОСОБА_2 наголошує на тому, що вбивство його батька організувала ОСОБА_4 з метою заволодіння квартирою.

Обґрунтовуючи свої доводи зазначає, що вказаний факт підтверджується письмовими показаннями ОСОБА_5, які він надавав на досудового слідстві, та які на його думку були знищені слідчим ОСОБА_16, а також показаннями останнього в судовому засіданні місцевого суду.

Крім того, вважає, що зникнення пакету документів з квартири ОСОБА_6, після скоєння злочину також підтверджує причетність ОСОБА_4 до організації вбивства його батька.

Також вказує, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано було відмовлено в задоволенні його клопотання про допит свідка ОСОБА_8, який міг би підтвердити той факт, що ОСОБА_4 двічі замовляла вбивство ОСОБА_6 з метою заволодіння квартирою.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати, виправдати його за п. п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

В обґрунтування скарги зазначає на істотні порушення кримінально-процесуального закону, що потягло за собою порушення його права на захист, оскільки не надано було можливості в повному обсязі ознайомитися з матеріалами кримінальної справи.

Наголошує на тому, що за станом свого здоров'я та фізичних можливостей він не міг скоїти умисне вбивство потерпілого. Ударів сокирою, ножем він ОСОБА_6 не наносив, а також не душив електрошнуром. Також вказує, що не була проведена експертиза по справі на предмет того, чи міг він за своїми фізичними даними нанести потерпілому багаточисельні рани, від яких наступила його смерть.

Крім того, апеляційним судом не було взято до уваги показання свідка ОСОБА_9, які надані в суді першої інстанції про те, що він не наносив йому ніяких тілесних ушкоджень у виді порізів ножем.

В доповненнях до касаційної скарги засуджений ОСОБА_1 наголошує на тому, що він умисного вбивства потерпілого не скоював.

У касаційних скаргах, які аналогічні за своїм змістом між собою, захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 інтересах засудженого ОСОБА_1, просять вирок місцевого суду і ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального, кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, а справу направити на новий судовий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог вказують, що у ОСОБА_1 і ОСОБА_5 був умисел на заволодіння грошовими коштами потерпілого, а не умисне вбивство останнього, що підтверджується матеріалами справи та показаннями засуджених. Вказують, що судом безпідставно відхилено клопотання про призначення експертизи на предмет можливості з урахування фізичних даних ОСОБА_1 наносити тілесні ушкодження потерпілому, які потягли за собою смерть потерпілого.

Наголошують на відсутності фіксації судом першої інстанції судових засідань.

Крім того, зазначають, що вирок у частині засудження

ОСОБА_1 є неправомірним і явно несправедливим у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості і особі засудженого внаслідок суворості. Так, суди, в порушення ст. 66 КК України, не врахували всі обставини, які пом'якшують покарання, а саме, інвалідність засудженого ОСОБА_1, наявність на утриманні малолітньої дитини, брата інваліда першої групи з дитинства та матері-пенсіонерки, а також вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин.

Також захисники зазначають, що дії засудженого необхідно кваліфікувати лише за ст. 187 КК України, так як він не міг вчинити вбивства потерпілого в силу своєї інвалідності та фізичних даних.

В запереченнях на касаційні скарги засудженого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_10 в інтересах потерпілого ОСОБА_2 просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на нове розслідування.

В запереченнях на касаційні скарги засудженого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_2 просить вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області скасувати, а справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідь судді, потерпілого, який підтримав свою касаційну скаргу, заперечував проти задоволення інших скарг; засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3, які підтримали свої касаційні скарги, просили вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд; думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг, просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 398 КПК України 1960 року в суді касаційної інстанції підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Вирішення питань, зазначених у касаційних скаргах потерпілого, засудженого та захисників щодо невідповідності висновків, які викладені у постановлених по справі судових рішеннях, фактичним обставинам справи, а також здійснення оцінки доказів у кримінальній справі до повноважень касаційного суду, у відповідності до вищевказаних вимог, не віднесено.

Згідно з положеннями ст. 367 КПК України 1960 року перегляд справ з підстав однобічності або неповноти дізнання, досудового чи судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи віднесено до компетенції апеляційного суду.

Разом з тим, перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинів, підтверджується сукупністю достатніх та допустимих доказів, досліджених судом з достатньою повнотою, їм дана об'єктивна оцінка, зокрема:

- показанням ОСОБА_1, з яких убачається, що 13.12.2009 року він попередньо домовився з ОСОБА_5 пограбувати квартиру ОСОБА_6 13.12.2009 року під час спільного розпиття спиртних напої на кухні ОСОБА_6, ОСОБА_5 ударив потерпілого сковородою по голові та схопивши за шию, ударив головою об піч. Після чого він разом з ОСОБА_5 відвели ОСОБА_6 до кімнати, де почали вимагати у нього грошові кошти. При цьому він особисто наніс потерпілому 2-4 удари в обличчя. Потерпілий повідомив, що гроші знаходяться у щитку та пообіцяв показати точне місце їх знаходження. Коли вони утрьох вийшли в коридор ОСОБА_6 почав кликати на допомогу і ОСОБА_5 ударив його ногою в тулуб. Після чого вони виявили гроші та золото, які знаходились в щитку. Потерпілий ОСОБА_6 знову почав кричати і він декілька раз ударив його лампою по голові. Через деякий час, він поліз на дах будинку, щоб достати сумку, де пробув близько 20 хвилин, а коли повернувся до квартири, то побачив, як ОСОБА_5 б'є ОСОБА_6 сокирою по голові. Пізніше він викликав таксі з телефону ОСОБА_6, в яке ОСОБА_5 загрузив викрадені у ОСОБА_6 речі і вони поїхали до знайомого;

- показанням ОСОБА_5, з яких убачається, що ОСОБА_1 запропонував йому заволодіти майном ОСОБА_6 Через три дні вони зустрілись з ОСОБА_1 та поїхали до ОСОБА_6, де на кухні розпивали спиртні напої. В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_6 почали сваритись, потім він вдарив

потерпілого сковорідкою по голові і почав вимагати від останнього грошові кошти. Далі він пішов по квартирі шукати цінні речі, а коли повернувся до кімнати, то побачив як ОСОБА_1 стрибав по ОСОБА_6, при цьому останній лежав на підлозі на спині. Потерпілий повідомив, що гроші знаходяться у щитку. Проте він гроші не знайшов та почав збирати цінні речі, що знаходились в квартирі і складати їх у ковдру та сумку. Повернувшись до кімнати він побачив, що у ОСОБА_6 на шиї знаходиться шнур від лампи і в цей момент ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_6 лампою по голові. Пізніше він знайшов в щитку гроші в сумі 2200 доларів США, які вони з

ОСОБА_1 відразу розділили. Там же вони виявили мішечок з золотими прикрасами. При цьому ОСОБА_1 забрав собі каблучку, а інше золото він поклав собі у кишеню. Пізніше він вийшов до іншої кімнати, для того щоб зібрати книжки, а коли повернувся, то виявив, що в кімнаті поблизу дверей лежить ОСОБА_6 в калюжі крові. При цьому він запитав у ОСОБА_1, чи він його вбив, на що останній відповів, що потерпілий видав би їх. Потім ОСОБА_1 викликав таксі і вони, погрузивши викрадене в автомобіль, поїхали до його друга в м. Марганець. По дорозі ОСОБА_1 говорив про те, що він убив ОСОБА_6;

- показанням потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що йому стало відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 скоїли умисне вбивство його батька - ОСОБА_6 і при цьому викрали його майно;

- показанням потерпілої ОСОБА_11, з яких убачається, що з кімнати квартири, де вона проживала, був викрадений належний їй комп'ютер;

- показанням свідка ОСОБА_9, оголошених в судовому засіданні, з яких убачається, що 14.12.2009 року він разом з

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 приїхали додому до ОСОБА_12, де на кухні розпивали спиртні напої. Між ОСОБА_5 та

ОСОБА_1 виник конфлікт, так як ОСОБА_1 виявив, що пропали грошові кошти і вимагав їх повернення від ОСОБА_9, після чого дістав ножа і порізав кисть руки останнього;

- показанням свідка ОСОБА_12, оголошених в судовому засіданні, з яких убачається, що 14.12.2009 року до неї додому приїхав ОСОБА_9 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Вони привезли з собою персональний комп'ютер, книжки в кількості 6-7 штук, дипломат. В подальшому між ОСОБА_9 та

ОСОБА_1 виник конфлікт через грошові кошти, які зникли, в ході якого ОСОБА_1 порізав ножем кисть руки ОСОБА_9;

- протоколу виїмки, в ході якого з приміщення ломбарду "Капітал" був вилучений залоговий білет на ім'я ОСОБА_1, згідно якого, йому були видані за каблучку із золота грошові кошти;

- показанням свідка ОСОБА_13, оголошених у судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України 1960 року, згідно яких, 16.12.2009 року в її присутності працівники міліції вилучили з дому, де проживав

ОСОБА_5 два ножі в чохлах, на одному з яких були плями бурого кольору, системний блок, монітор, клавіатуру, мишку, звукові колонки, джинсові брюки ОСОБА_5, два мобільних телефони "Нокіа";

- показанням свідка ОСОБА_14, оголошеним в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України 1960 року, з яких убачається, що 15.09.2009 року ОСОБА_5 привіз додому, де вони проживали, монітор "LG", системний блок, колонки, клавіатуру, два мисливських ножі. Також на пальці руки ОСОБА_5 були одягнені дві золоті каблучки;

- показанням свідка ОСОБА_15, оголошеним в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України 1960 року, згідно яких, він за проханням свого зятя поїхав за адресою АДРЕСА_2, де біля дому виявив пакет з книжками в кількості 7 шт. і відвіз їх в міське управління міліції;

- показанням в якості свідка старшого слідчого

ОСОБА_16, з яких убачається що в ході досудового розслідування кримінальної справи ОСОБА_1 та ОСОБА_5 давали визнавальні показання, в яких детально описували події вчинених злочинів;

- показанням судово-медичного експерта ОСОБА_17, з яких убачається, що не виключається можливість утворення пошкоджень в області лоба потерпілого від удару сковородою. Синці на шиї, перелом великого рожка під'язикової кисті з права могли утворитись в результаті багаторазового накладення петлі. Крім того, ОСОБА_6 було спричинено не менше 15 впливів тупими предметам, частина яких в кількості 8 ударів могла утворитись від впливу обуху сокири, решта 6 пошкоджень могли утворитись від дії тупих предметів. Перелом хребта в шийному відділі, переломи великого рожка під'язикової кисті і перелом верхнього рожка щитовидного хряща могли утворитись при багаторазовому здавлені шиї електрошнуром.

Також згідно показань експерта в момент нанесення

ОСОБА_6 ударів сокирою по голові і шиї, він наймовірніше знаходився в положенні лежачи на спині, животі, можливо на підлозі і враховуючи травмуючу поверхню сокири, засуджений ОСОБА_1 зі зростом не більше 150 см., цілком міг би нанести вказані удари сокирою по голові і шиї потерпілого;

- показанням судово-медичного експерта ОСОБА_18, з яких убачається, що потерпілому ОСОБА_6 було нанесено: сокирою -

8 (вісім) тілесних ушкоджень в область голови і обличчя; ножем -

5 (п'ять) пошкоджень, з яких 2 (два) в область грудної клітини і 3 (три) в праве передпліччя; один удар сковорідкою в область лобно-тім'яної зони;

- показанням експерта ОСОБА_19, оголошених в судовому засіданні, з яких убачається, що рана на шкірному лоскуті із правої скроневої області потерпілого утворилася від дії тупого твердого предмету і не виключається, що це була сковорідка;

- протоколу огляду місця події, в ході якого в домі за адресою

АДРЕСА_2 були вилучені монітор "LG", системний блок, колонки, клавіатура, мишка, які були викрадені при скоєнні вбивства потерпілого ОСОБА_6, а також два мисливські ножі, які належать ОСОБА_2;

- протоколу виїмки у ОСОБА_5 двох золотих каблучок, які викрадені ним та ОСОБА_1 при скоєнні вбивства ОСОБА_6;

- протоколу виїмки у ОСОБА_15 семи книг, які були викрадені з квартири ОСОБА_2;

- протоколу огляду місця події - квартири АДРЕСА_1, відповідно до якого були вилучені речові докази, а саме - змиви речовини бурого кольору, сковорідка, сокира зі слідами речовини бурого кольору, шкіряна рукавичка зі слідами речовини бурого кольору, яка належить

ОСОБА_1 і яку останній залишив на місці скоєння злочину;

- протоколам відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_5, відповідно до якого останні пояснили обставини скоєння злочину, механізм нанесення ударів потерпілому, а також показали місце, де вони залишити труп та місце, де знаходились грошові кошти і золоті вироби;

- відеозаписам від 14.02.2009 року та 17.12.2009 року відтворення обстановки і обставин події скоєння злочину за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_5, відповідно до яких останні на місці пояснили обставини скоєння злочину, механізм нанесення ударів ОСОБА_6, а також указали - місце, де вони залишили труп потерпілого; місце, де знаходились грошові кошти в сумі 2200 доларів США і золоті вироби; місце знаходження іншого майна, яке вони викрали;

- висновку експерта, відповідно до якого потерпілому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент спричинення, що призвели до смерті потерпілого.

Винуватість засудженого також підтверджується іншими доказами у справі, наведеними у вироку.

Таким чином по справі повністю доведена винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених п. п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України і його дії кваліфіковані правильно.

Твердження захисників та засудженого про те, що суд першої інстанції неправильно кваліфікував дії останнього, про відсутність умислу засудженого на вбивство потерпілого, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи та викладеними у вироку доказами.

Не погоджуючись з вироком суду засудженим ОСОБА_1, його захисниками, потерпілим ОСОБА_2, подані апеляції, в який наводились доводи, у тому числі і аналогічні доводам їх касаційних скарг.

Апеляційний суд в межах повноважень та в порядку визначеному ст. 365 КПК України 1960 року розглянув у повному обсязі доводи апеляцій, визнав ці доводи, з наведенням в ухвалі відповідних мотивів, частково безпідставними.

При цьому колегія суддів обґрунтовано виключила з вироку суду першої інстанції кваліфікуючу ознаку - вбивство за попередньою змовою групою осіб.

Висновки апеляційного суду належним чином мотивовані. Вважати ці висновки необґрунтованими чи сумнівними підстав немає. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Безпідставними є твердження у скарзі засудженого про порушення права на захист через не ознайомлення з матеріалами справи.

Як убачається з матеріалів справи засудженому ОСОБА_1 31.03.2014 року постановою судді Хортицькорго районного суду м. Запоріжжя установлений графік ознайомлення з матеріалами справи - п'ять робочих днів. 07.04.2014 року та 10.04.2014 року ОСОБА_1 ознайомився з т. 1 по т. 7, що підтверджується його розписками (т. 10, а.с. 158-159, 173-177). 11.04.2014 року постановою судді вказаного суду продовжено графік ознайомлення з матеріалами справи, але у зв'язку з затягуванням часу наданого на ознайомлення, на підставі постанови головуючого судді від 16.04.2014 року, ознайомлення було припинено. Крім того, судом касаційної інстанції засудженому ОСОБА_1 була надана можливість ознайомитися з матеріалами кримінальної справи у приміщенні ВССУ. Разом з тим, як свідчить його розписка, з матеріалами справи він ознайомлений і на даний момент знайомитись не бажає.

Виходячи з вищевикладеного, право засудженого ОСОБА_1 на захист не порушено.

Доводи потерпілого ОСОБА_2 про порушення його права на захист, оскільки йому не наданий захисник в суді апеляційної інстанції є необґрунтованими, оскільки кримінально-процесуальним законодавством не передбачено забезпечення потерпілому надання безоплатної вторинної правової допомоги з боку держави.

Твердження потерпілого ОСОБА_2 в касаційній скарзі про нефіксування судом апеляційної інстанції перебігу судового процесу технічними засобами є безпідставними.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 362 КПК України 1960 року протокол судового засідання та фіксація технічними засобами перебігу судового процесу в апеляційному суді ведуться у випадку проведення ним судового слідства.

Як убачається з матеріалів справи судове слідство судом апеляційної інстанції не проводилось, тому судове засідання не фіксувалось технічними засобами.

Щодо доводів касаційних скарг захисників засудженого

ОСОБА_1 про необхідність пом'якшення призначеного йому покарання, то вони є необґрунтованими.

Так, призначаючи ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості злочину, дані про особу засудженого, який раніше неодноразово судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, відношення до скоєних злочинів, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину відносно особи похилого віку та в стані алкогольного сп'яніння, а також відсутність обставин, що пом'якшують покарання. Крім того, врахована думка потерпілого ОСОБА_2 про призначення ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі.