Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Пойди М.Ф., суддів Кульбаби В.М. і Квасневської Н.Д., при секретарі судового засідання Шапулі В.В., розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Піски Бобровицького району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 громадянина України, такого, що судимості не мав,

за участю прокурора Кравченко Є.С., засудженого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_7,

З касаційною скаргою до суду касаційної інстанції звернулись захисник засудженого - ОСОБА_7 та прокурор з вимогами про перевірку постановлених щодо ОСОБА_5 судових рішень.

Вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 6 лютого 2014 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 191 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік; за ч. 1 ст. 366 КК України - до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих функцій в установах та організаціях будь-якої форми власності на строк 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих функцій в установах та організаціях будь-якої форми власності на строк 2 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 11 червня 2014 року вирок в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 191 КК України скасовано, а провадження в цій частині закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України за не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості.

Вирок в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України змінено та ухвалено вважати ОСОБА_5 засудженим за цим законом до покарання у вигляді штрафу в сумі 510 (п'ятсот десять) грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій в установах та організаціях будь-якої форми власності на строк 1 (один) рік.

Позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі Новобасанівської сільської ради Бобровицького району залишено без розгляду.

В іншій частині вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

В касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема на безпідставність засудження ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України, просить скасувати судові рішення та закрити провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення. Обґрунтовуючи скаргу захисник твердить, що ОСОБА_5 відповідні протокол та рішення про оплату праці голови сільської ради від 12 січня 2011 року не виготовляв, лише підписав виправлені протокол та рішення, які дублювали прийняте депутатами сільської ради на першій сесії легітимне рішення щодо оплати праці голови сільської ради. Крім того, захисник зазначає про те, що дані документи не засвідчують факту, що має юридичне значення, отже не є офіційним документом.

Прокурор у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність й невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості.

Мотивуючи скаргу прокурор зазначає про безпідставне закриття апеляційним судом кримінального провадження щодо ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 191 КК України, вказує, що рішення апеляційного суду в цій частині є немотивованим, а покарання призначене засудженому апеляційним судом за ч. 1 ст. 366 КК України призначене без урахування вимог ст. 65 КК України, та є таким, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, внаслідок м'якості.

Як визнав суд першої інстанції ОСОБА_5 будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, що відноситься до 4 категорії посадових осіб органів місцевого самоврядування, діючи всупереч інтересам служби, з метою заволодіння державними коштами, умисно підписав рішення першої сесії шостого скликання від 16 листопада 2010 року, в якому містилося питання, що не виносилося та не розглядалося на сесії селищної ради, а саме, що стосується надання останньому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, чим порушив вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (268-2006-п) , згідно яких преміювання сільського голови та надання матеріальної допомоги призначається рішенням відповідної ради.

В подальшому Новобасанський сільський голова ОСОБА_5, посилаючись на не існуюче рішення першої сесії шостого скликання Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області від 16 листопада 2010 року отримав премію та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань на загальну суму 12 465,22 грн.

Крім того ОСОБА_5 діючи всупереч інтересам служби, повторно, 19 липня 2013 року вніс зміни до протоколу третьої сесії шостого скликання Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області від 12 січня 2011 року, в якому містилися питання, що не виносились і не розглядались на сесії селищної ради - щодо надання останньому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, чим порушив вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (268-2006-п) , згідно яких преміювання сільського голови та надання матеріальної допомоги призначається рішенням відповідної ради.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 заподіяв шкоду державному бюджету шляхом безпідставного отримання премій та матеріальної допомоги на суму 12 465 грн. 22 коп.

Апеляційним судом після внесення змін дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України як складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Заслухавши доповідача, засудженого та його захисника, які підтримали касаційну скаргу захисника ОСОБА_7, а касаційну скаргу прокурора просили залишити без задоволення, прокурора, яка підтримала касаційну скаргу прокурора, а касаційну скаргу захисника вважала необґрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Ухвала апеляційного суду це судове рішення вищого суду щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку, і повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою.

Відповідно до ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

В мотивувальній частині ухвали апеляційного суду згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 419 КПК України мають бути зазначені, зокрема, встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними.

Апеляційний розгляд згідно з ч. 1 ст. 405 КПК України здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції, з урахуванням особливостей, передбачених Главою 31 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони встановлені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Розглядаючи апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 та прокурора апеляційний суд зазначених положень закону не дотримався.

Так, висновок суду щодо винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочинних дій, передбачених ч. 2 ст. 191 КК України у вироку обґрунтовано показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, даними судових експертиз, а також даними, що містяться в інших матеріалах справи.

Крім того, суд першої інстанції визнав неналежними доказами показання свідків депутатів сільської ради ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, даними ними в судовому засіданні обґрунтувавши свої висновки у вироку.

Обґрунтовуючи прийняте рішення про необхідність скасування вироку щодо ОСОБА_5 в частині його засудження за ч. 2 ст. 191 КК України та закриття в цій частині провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, апеляційний суд врахував показання свідків - депутатів сільської ради ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, дані ними в судовому засіданні суду першої інстанції.

Однак, показання зазначених свідків, які до того ж змінювали їх, не знайшли свого відображення в ухвалі апеляційного суду, оскільки у судовому засіданні цього суду дослідженими не були.

Тобто апеляційний суд дав іншу оцінку доказам у провадженні, ніж суд першої інстанції, не досліджуючи таких в судовому засіданні, чим порушив принцип безпосередності судового розгляду та вимоги ч. 3 ст. 370 КПК України щодо обґрунтованості судового рішення.

За наведених обставин, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, ухвалу суду апеляційної інстанції, як постановлену з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, необхідно скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно ретельно дослідити всі обставини справи, а також перевірити доводи поданих апеляційних та касаційних скарг прокурора й захисника ОСОБА_7, й прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Питання щодо обґрунтованості доводів касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_5 покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі, мають бути розглянуті при новому апеляційному розгляді справи.

Крім того, слід зазначити, що при новому апеляційному розгляді необхідно врахувати вимоги законодавства щодо призначення апеляційним судом покарання при зміні вироку суду першої інстанції. Зокрема це стосується вимог щодо неможливості погіршення становища засудженого при винесенні апеляційним судом ухвали. При цьому становище засудженого вважається погіршеним навіть у разі призначення апеляційним судом хоча й більш м'якого за видом покарання, однак такого, що підлягає до реального відбування, поряд із призначенням місцевим судом покарання, зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України.

Оскільки ухвалу апеляційного суду скасовано з інших підстав, ніж про це просив у касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, його касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 434, 436 КПК України, колегія суддів, -

Касаційні скарги захисника ОСОБА_7 та прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 11 червня 2014 року щодо ОСОБА_5 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.