розглянувши в судовому засіданні 20 січня 2015 року в м. Києві касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від

7 квітня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 1 вересня 2014 року,

Вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 7 квітня 2014 року засуджено

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, уродженку м. Лебедин Сумської області, мешканку АДРЕСА_2, неодноразово судимої, востаннє вироком Лебединського районного суду Сумської області за ч. 2 ст. 289 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 1 вересня 2014 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

ОСОБА_5, визнано винуватою та засуджено за те, що вона 1 січня 2014 року близько 10 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в кухні квартири АДРЕСА_1, під час сварки, яка раптово виникла та переросла у бійку, умисно з метою убивства завдала ОСОБА_6 два удари кухонним ножем в область правої половини живота та лівої половини грудної клітки, в результаті яких останній отримав тілесні ушкодження від яких настала смерть.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4, що діє в інтересах засудженої ОСОБА_5, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_5 Стверджує, що її дії носили захисний характер, вона оборонялась від нападу ОСОБА_6, який наніс їй тілесні ушкодження та намагався зґвалтувати. Зазначає, що докази винуватості є недопустимими. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки не дано відповіді на поставлені захисником ОСОБА_7 питання. Просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені копії судових рішень, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення скарги та вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду. Проте, зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438 КПК України не можуть бути підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку.

Висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків умисно з метою убивства завдала ОСОБА_6 два удари ножем у життєво-важливі органи, ґрунтується на сукупності зібраних під час досудового розслідування та ретельно досліджених судом доказах, і є обґрунтованим.

Зокрема, у судовому засіданні ОСОБА_5 не заперечувала, що завдала ОСОБА_6 колото-різане поранення у праву частину живота, не виключаючи категорично того факту, що могла нанести й другий удар у ліву половину грудної клітки. Також вона підтвердила, що після вчинення злочину намагалася знищити докази, викинула в піч ніж та посуд.

З досліджених судом показань ОСОБА_5 на досудовому слідстві убачається, що вона в присутності свого захисника повністю визнавала свою вину та давала детальні пояснення з приводу вчиненого нею злочину.

Ці її показання узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_8 і експерта ОСОБА_9 та об'єктивно підтверджуються даними протоколів огляду місця події, виявлення та вилучення ножа, явкою з повинною ОСОБА_5, слідчого експерименту за її участю, висновками судово-медичної, судової імунологічної, комплексної судової дактилоскопично-імунологічної експертиз та іншими доказами, яким дана належна оцінка.

Даних на підтвердження перебування ОСОБА_5 у стані необхідної оборони не виявлено, з урахуванням перебування неподалік її співмешканця ОСОБА_10, до якого вона могла би звернутися за допомогою.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 КК України кваліфіковано правильно.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули безумовне скасування судових рішень, а також даних, які б свідчили про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, у скарзі не наведено.

Зазначені захисником в апеляційній скарзі доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Отже, з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 7 квітня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 1 вересня 2014 року щодо ОСОБА_5.