Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі суддів:

Мороза М. А., Колесниченка В.М., Слинька С. С.,

розглянувши в судовому засіданні 19 січня 2015 року в м. Києві касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 11 грудня 2014 року,

Вказаним вироком засуджено

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку Російської Федерації, уродженку м. Подольськ Російської Федерації, жительку с. Піски Козельщинського району Полтавської області, таку що не має судимості, за ч. 3 ст. 135 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 11 грудня 2014 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

ОСОБА_4 визнано винуватою та засуджено за те, що вона будучи матір'ю трьох малолітніх дітей та проживаючи разом із ними у селі Піски Козельщинського району Полтавської області, 30 липня 2014 року близько 17 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, залишила без нагляду, їжі та води у лісі неподалік від села трьох своїх малолітніх дітей, які внаслідок свого віку не могли самостійно вжити заходів до самозбереження.

Близько 12 години 3 серпня 2014 року неподалік від села Піски, в лісі, були знайдені малолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також виявлено труп малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка за висновком експерта № 484 від 11.09.2014 року померла в результаті теплового виснаження та зневоднення.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_4 посилається на суворість призначеного покарання. Зазначає, що судом не враховано щире каяття та визнання вини, а також знаходження на її утриманні двох неповнолітніх дітей. Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та застосувати при призначенні покарання статті 69 або 75 КК України (2341-14) .

Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені копії судових рішень, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення скарг та вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного злочину та правильність кваліфікації її дій у касаційному порядку не оскаржується.

Покарання ОСОБА_4 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів. Також, належним чином враховано дані щодо особи засудженої та пом'якшуючі покарання обставини, а саме посередню характеристику за місцем проживання, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, щире каяття та сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обтяжуючою покарання обставиною визнано вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Судом обґрунтовано не враховано в якості обставини, що пом'якшує покарання та істотно знижує тяжкість вчиненого злочину, наявність на утриманні ОСОБА_4 двох дітей, оскільки засудженою вчинено злочин щодо життя та здоров'я цих дітей.

Тому обране судом ОСОБА_4 покарання є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженої й попередження нових злочинів. Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України не вбачається.

Апеляційний розгляд проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Отже, з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_4 на вирок Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 11 грудня 2014 року

Ухвала оскарженню не підлягає.