за касаційними скаргами прокурора та потерпілої ОСОБА_2 на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 березня 2014 року,

за участю прокурора Басюка С.В.,

потерпілої ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, постановленою щодо ОСОБА_1, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що апеляційний розгляд апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції відбувся у відсутність потерпілої та її представника, без їх належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Крім того, прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про необхідність закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, оскільки наявні в матеріалах провадження та надані стороною обвинувачення докази свідчать про зворотнє.

Потерпіла ОСОБА_2 у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги потерпіла мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 грудня 2013 року ОСОБА_1 визнано винуватим за ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому за цим Законом покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 68 461 грн. 08 коп. на відшкодування завданої злочином шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 березня 2014 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 скасовано, а кримінальне провадження, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, закрито у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

За вироком суду 16 листопада 2008 року ОСОБА_1, керуючи вантажним автомобілем "Міцубісі-Кантер", державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності "ААЗ Трейдінг Ко", рухаючись на перехресті проспектів Університетський та Промисловий в м. Кіровограді, не виконавши вимогу дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) (Дати дорогу), розпочав проїзд вищевказаного перехрестя, при цьому грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 "б", 16.11 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , тобто був неуважним, не стежив за змінами дорожньої обстановки, при виїзді на головну дорогу не впевнився в безпеці свого маневру, виїхав на перехрестя, де допустив зіткнення з автомобілем "ВАЗ-21074", державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4 В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "ВАЗ-2107" ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та потерпілої про підтримання поданих скарг, заперечення захисника проти касаційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце засідання.

Положенням пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 56 КПК України передбачено, що під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право бути завчасно повідомленим про час і місце судового розгляду та брати участь у судовому провадженні.

Згідно з вимогами статтей 405, 342- 345 КПК України суд апеляційної інстанції при відкритті судового засіданні повинен з'ясувати, чи вручено судові виклики та повідомлення тим особам, які не прибули у судове засідання.

За змістом ч. 4 ст. 405 КПК України вбачається, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Як убачається зі змісту журналу судового засідання та технічного запису, суд апеляційної інстанції розпочав розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3, не переконавшись у тому, що потерпіла та її представник, які є учасниками апеляційного провадження, були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду. Між тим, наявні в матеріалах кримінального провадження листи від 21 березня 2014 року про відкладення апеляційного розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 на 24 березня 2014 року, на думку колегії судів, не можуть свідчити про завчасне та належне повідомлення учасників провадження, в тому числі й потерпілої, про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Крім того, згідно зі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Проте суд апеляційної інстанції, всупереч наведеній вимозі закону, під час апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції, за власною ініціативою проаналізував докази, на які суд першої інстанції не посилався при ухваленні вироку та про дослідження яких не ставив вимогу в поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3, передчасно дійшовши висновку про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

За таких обставин ухвалу суду апеляційної інстанції не можна визнати законною й обґрунтованою, та такою, що постановлена з дотриманням вимог ст. 419 КПК України, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу її слід скасувати з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Доводи прокурора та потерпілої, викладені в їх касаційних скаргах, про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, мають бути ретельно перевірені при новому апеляційному розгляді.

Крім того, суд апеляційної інстанції має вжити всіх передбачених законом заходів до повного, всебічного й об'єктивного розгляду обставин кримінального провадження, й відповідно до вимог ст. 370 КПК України ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

Касаційні скарги прокурора та потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 березня 2014 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.