Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
12 січня 2015 року м. Київ
Вищий спеціалізований суд України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:
головуючого Британчука В.В.,
суддів: Григор'євої І.В., Леона О.І.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвали Апеляційного суду Одеської області від 23 вересня та 23 листопада 2014 року,
в с т а н о в и в:
Вироком Київського районного суду м. Одеси від 17 липня 2014 року засуджено: ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 грн; ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки зі звільненням від його відбування на підставі п. "В" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08 квітня 2014 року.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, прокурор звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, в якій ставив питання про скасування вказаного вироку.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 28 серпня 2014 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків. Проте, недоліки апеляційної скарги прокурором не було усунено. Тому ухвалою від 23 вересня 2014 року апеляційну скаргу повернуто заявнику на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК.
Однак, 11 жовтня 2014 року прокурор повторно звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, в якій ставив питання про скасування вказаного вироку, а також заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26 листопада 2014 року в задоволенні клопотання про поновлення строку відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто прокурору.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвали апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційним судом безпідставно повернуто його апеляційні скарги та відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Київського районного суду м. Одеси від 17 липня 2014 року, оскільки наведені ним причини пропуску строку, на його думку, є поважними.
Перевіривши доводи касаційної скарги, долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Зі змісту долученої копії судового рішення вбачається, що ухвалою апеляційного суду від 23 вересня 2014 року апеляційну скаргу прокурора було залишено без руху, з наданням йому строку для усунення зазначених недоліків. Однак у встановлений законом строк зазначені недоліки прокурором усунуто не було, у зв'язку з чим апеляційну скаргу прокурора було повернуто.
В силу ч. 7 ст. 399 КПК повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
Саме цими нормами процесуального закону й керувався суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення від 23 вересня 2014 року за апеляційною скаргою прокурора.
Також, відповідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за завою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як убачається з копії ухвали апеляційного суду від 26 листопада 2014 року, прийняте рішення про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку цей суд обґрунтував тим, що посилання прокурора на те, що в період надходження ухвал від 28 серпня та 23 вересня 2014 року на адресу прокуратури він перебував у відпустці та не знав про їх наявність, не є поважними, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 36 та ч. 3 ст. 37 КПК, передбачена можливість заміни прокурора у кримінальному провадженні з поважних причин та можливість подання апеляційної скарги, незалежно від участі в конкретному судовому провадженні службовою особою органів прокуратури вищого рівня, яка мала законні підстави на оскарження у встановленому порядку та строки вироку суду.
Враховуючи наведене, касаційний суд вважає, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу прокурора на вирок Київського районного суду м. Одеси від 17 липня 2014 року діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Тому суд касаційної інстанції вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, оскільки з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, суд
п о с т а н о в и в:
Відмовити прокурору у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
В.В. Британчук
І.В. Григор'єва
О.І. Леон
З оригіналом згідно
Суддя В.В. Британчук