Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Широян Т.А., суддів Шибко Л.В., Марчук Н.О.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2014 року щодо ОСОБА_4,

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2014 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Пісчанка Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, такого, що не має судимості, засуджено за ч. 1 ст. 259 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2014 року вирок суду щодо ОСОБА_4 змінено, на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ст. 76 КК України

Вироком суду ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за те, що він 15.01.2014 року приблизно о 00:41, знаходячись біля під`їзду № 1 будинку № 31 по вул. Щербини в м. Дніпропетровську, здійснив дзвінок на телефон гарячої лінії оператора "102" та усно надав завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, що загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, а саме, про закладання вибухового пристрою у будівлі Центрального залізничного вокзалу в м. Дніпропетровську.

В касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність винуватості засудженого ОСОБА_4 та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 259 КК України, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через безпідставне застосування ст. 75 КК України, і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Як убачається із копій судових рішень щодо ОСОБА_4, суд першої інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо нього в порядку, передбаченому ст. 349 КК України, та призначаючи останньому покарання, вказав на обставини, які його пом'якшують, однак фактично їх не врахував.

Зокрема, ОСОБА_4 визнав свою вину, у вчиненому щиро кається, сприяв у розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягуються вперше.

З урахуванням цих обставин, а також обставин вчиненого ним злочину, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_4 без відбування покарання і звільнив його від відбування покарання з випробуванням.

Обставини, на які посилається прокурор у касаційній скарзі, а саме, що протиправними діями засудженого було створено обстановку загального страху, невпевненості серед населення, що було порушено нормальний ритм життя, а також внесено елементи дезорганізації у функціонуванні підприємства, спричинено частковий зрив роботи залізничного вокзалу тощо, є елементами складу злочину (об'єкт злочину), за який його засуджено.

Апеляційний суд, у відповідності до вимог ст. 419 КПК України, належним чином вмотивував своє рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання за вироком суду на підставі ст. 75 КК України

А тому доводи касаційної скарги про те, що передбачена ст. 50 КК України мета покарання щодо ОСОБА_4 може бути досягнута тільки шляхом реального відбуття ними покарання - позбавлення волі, не є переконливими.

У касаційній скарзі прокурора відсутні достатні дані та переконливі доводи, які б спростовували вказані висновки апеляційного суду та давали б підстави визнати призначене із застосуванням ст. 75 КК України покарання явно несправедливим.

А тому підстав для задоволення касаційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.

Не вбачаючи підстав для задоволення касаційної скарги прокурора, колегія суддів не знаходить підстав і для відкриття касаційного провадження відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2014 року щодо ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.