розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року

у справі № 817/3712/14

за позовом ОСОБА_2

до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області

третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області

про визнання відмови неправомірною, зобов'язання вчинити дії

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області (далі - УПФУ), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області, про визнання відмови неправомірною, зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.12.2014, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2015, позов задоволено. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Рівне в повернені ОСОБА_2 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5 430,13 грн. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області звернутися з поданням, передбаченим пунктом 5 "Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (z1650-13) , до управління Державної казначейської служби України у м. Рівному про повернення ОСОБА_2 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за договором купівлі-продажу квартири в сумі 5 430,13 грн.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, УПФУ оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом першим частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України (2747-15) ).

Згідно з частиною другою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 02.09.2014 ОСОБА_2 придбала квартиру в м. Рівне по вул. Волинської Дивізії, 15/228, що підтверджується копією договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу.

02.09.2014 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис про право власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_2

Позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% вартості нерухомого майна, що становить 5 430,13 грн., відповідно до копії квитанції № 34 від 02.09.2014.

10.09.2014 ОСОБА_2 звернулась із заявою до УПФУ з проханням про повернення на розрахунковий рахунок коштів у сумі 5430,13 грн., що становить 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Листом від 07.10.2014 № 400/10 УПФУ повідомило позивача про відмову у повернення коштів, оскільки наданих документів не достатньо для підтвердження факту придбання житла вперше.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 у даному випадку не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, а сума такого збору сплачена помилково.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким обґрунтованим висновком судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) .

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

За змістом пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (1740-98-п) (далі -Порядок) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Тобто, вказаною нормою Порядку визначено, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 Порядку передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Як установлено судами попередніх інстанцій факт придбання позивачем зазначеної квартири підтверджується договором купівлі - продажу квартири зареєстрованого в реєстрі за № 1962.

Довідкою Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області № 26285268 підтверджено, що ОСОБА_2 придбала житло вперше, оскільки до 02.09.2014 відсутні відповідні записи про внесення відомостей до Реєстру про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження за останньою.

Відповідно до 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (z1650-13) , повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2 (z0988-10) , яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

За вказаних обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у даному випадку відмова УПФУ в повернені позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5 430,13 грн. є неправомірною.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги спростовуються вище переліченими нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.