головуючого суддів при секретарі судового засідання: за участю представників ОСОБА_1 ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" Зайця В.С. (суддя-доповідач), ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року у справі за позовом Нікопольської районної державної адміністрації до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" про примусове відчуження земельної ділянки, -

Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області пред'явила позов до ОСОБА_1, третя особа публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат") про примусове відчуження у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки площею 2,47 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 17 серпня 2006 року (на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: НОМЕР_1, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва) за ціною 43551,41 грн. під розміщення об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення (розширення кар'єру публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення); зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку протягом 5 днів з дня набрання постановою суду законної сили.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Примусово відчужено в державну власність з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку сільськогосподарського призначення, рілля площею 2,47га на території Покровської сільської ради Нікопольського району, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебуває у власності ОСОБА_1, за ціною 43551,41 грн. для розширення кар'єру публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.

Зобов'язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку протягом 5 днів з дня виплати йому публічним акціонерним товариством "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" коштів в розмірі 43551,41 грн..

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги із огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до Державного акту серії НОМЕР_3 від 17 серпня 2006 року у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 2,47 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, цільове призначення ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія - землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_1.

Вказана земельна ділянка знаходиться в межах гірничого відводу, наданого публічному акціонерному товариству "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" відповідно до акту, виданого Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України 26 грудня 2011 року № 1921, про надання третій особі розміщеної у Нікопольському районі Дніпропетровської області ділянки надр з метою розробки Західної ділянки Нікопольського родовища марганцевих руд, у межах гірничого відводу.

Марганцева руда постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" (827-94-п) віднесена до корисних копалин загальнодержавного значення.

ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1734 (1734-2004-п) віднесено до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 597 від 06 серпня 1996 року наділене правом видобування марганцевих руд західної частини Нікопольського родовища, розташованого на території Нікопольського району Дніпропетровської області.

Розпорядженням голови Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 23 квітня 2014 року № Р-157/0/321-14 розпочато процедуру відчуження шляхом викупу земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб, та затверджено попередні заходи.

20 липня 2011 року ОСОБА_1 надав згоду на викуп земельної ділянки № 111, що знаходиться на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області площею 2,470 га та має кадастровий номер НОМЕР_1.

22 липня 2014 року на засіданні комісії з визначення розміру викупної ціни земельних ділянок землевласникам доведений порядок викупу земельних ділянок, розмір викупної ціни кожної земельної ділянки (протокол № 8 від 22 липня 2014 року).

11 серпня 2014 року головою Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області за ініціативою публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", прийнято розпорядження № Р-547/0/321-14 "Про відчуження шляхом викупу земельної ділянки загальною площею 2,47 га для суспільних потреб", пунктами 1, 2 якого затверджений розмір викупної ціни земельної ділянки у сумі 43551,41 гривень та вирішено викупити земельну ділянку.

Розпорядженням голови Нікопольської районної державної адміністрації Р-547/0/321-14 від 11 серпня 2014 року розпочата процедура відчуження шляхом викупу земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб та затверджені необхідні заходи.

Розпорядженням голови Нікопольської районної державної адміністрації Р-547/0/321-14 від 11 серпня 2014 року затверджена викупна ціна земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1, в розмірі 43551,41 грн., та вирішено викупити цю земельну ділянку.

Відповідачу направлено письмове повідомлення про умови викупу земельної ділянки, яке він отримав 18 серпня 2014 року, після чого 18 серпня 2014 року ОСОБА_1 надав згоду на проведення переговорів щодо умов викупу двох земельних ділянок, проте договір купівлі-продажу земельної ділянки з Нікопольською районною державною адміністрацією не уклав.

Оскільки власник земельної ділянки не виконав вимоги частини 1 статті 11 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", Нікопольська районна державна адміністрація відповідно до статтей 15, 16 Закону прийняла розпорядження Р-869/0/321-14 від 03 грудня 2014 року "Про примусове відчуження земельної ділянки ОСОБА_1, площею 2,47 га з мотивів суспільної необхідності" та обґрунтовано звернулась до адміністративного суду з цим позовом.

Вартість земельної ділянки в сумі 43551,41 грн. була визначена на підставі експертної грошової оцінки, проведеної Дніпропетровським науково-дослідним і проектним інститутом землеустрою, яка отримала позитивну рецензію оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок. Тобто позивачем був дотриманий порядок, передбачений статтею 5 Закону "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

Задовольняючи позовні вимоги Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд прийшов до висновку про наявність суспільної необхідності для примусового відчуження земельної ділянки відповідача, з урахуванням загальнодержавних інтересів та інтересів територіальної громади.

Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначені Законом України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (1559-17) (далі - Закон № 1559-VІ (1559-17) ).

Відповідно до статті 1 Закону № 1559-VI примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.

Згідно частини четвертої статті 4 Закону № 1559-VI викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються як виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об'єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються.

Частиною першою статті 8 Закону № 1559-VI передбачено, що органи виконавчої влади відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені (крім об'єктів, викуп яких віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування), для таких суспільних потреб, як, зокрема, розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, спірна земельна ділянка знаходиться в межах гірничого відводу, наданого третій особі з метою розробки Західної ділянки Нікопольського родовища марганцевих руд, у межах гірничого відводу.

Марганцева руда, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" (827-94-п) віднесена до корисних копалин загальнодержавного значення.

Публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1734 (1734-2004-п) віднесено до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Відповідно до статті 15 Закону № 1559-VІ у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення, зокрема, об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення. Примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, допускається, як виняток, з мотивів суспільної необхідності лише в разі, якщо будівництво зазначених у частині першій цієї статті об'єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанта з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників. Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.

Оскільки позивач не виконав вимоги частини 1 статті 11 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", Нікопольська районна державна адміністрація відповідно до статтей 15, 16 Закону прийняла розпорядження Р-869/0/321-14 від 03 грудня 2014 року "Про примусове відчуження земельної ділянки ОСОБА_1, площею 2,47 га з мотивів суспільної необхідності" та обґрунтовано звернулась до адміністративного суду з цим позовом.

.Порядок примусового відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності, визначений у статті 16 Закону № 1559-VІ, відповідно до якої орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб, відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об'єктів.

Вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об'єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.

У разі задоволення позовних вимог рішенням суду визначається викупна ціна та порядок її виплати, а також перелік та порядок надання майна замість відчуженого.

Рішення суду про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, разом із документами, що підтверджують попередню та повну сплату колишньому власнику викупної ціни або державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, надане замість відчуженого, є підставою для державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені об'єкти.

Попереднє повне відшкодування вартості земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у грошовій формі здійснюється шляхом внесення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, коштів на депозит нотаріальної контори в порядку, встановленому законом, за місцем розташування земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або перерахування коштів на зазначений власником цих об'єктів банківський рахунок.

З урахуванням вищенаведених обставин та положень закону колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що позивачем, як органом виконавчої влади, який відповідно до закону може викуповувати земельні ділянки для суспільних потреб, надано достатньо доказів стосовно наявності суспільної необхідності у примусовому вилученні належної ОСОБА_1 земельної ділянки, яка знаходиться в межах наданого третій особі гірничого відводу, для розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням марганцевої руди - корисної копалини загальнодержавного значення, здійснення якого є неможливим без припинення права власності відповідача на спірну земельну ділянку. Також судом встановлено, що позивачем була дотримана державна процедура примусового відчуження земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону № 1559-VІ викупна ціна - вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв'язку з достроковим припиненням його зобов'язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода.

Згідно статті 5 Закону № 1559-VІ викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв'язку з достроковим припиненням його зобов'язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.

Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.

Звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що відчужуються, підлягають рецензуванню, державній експертизі землевпорядної документації у випадках та в порядку, визначених законом.

Суб'єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.

У разі, якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна.

Як встановлено частиною другою статті 19 Закону України № 1378-IV від 11 грудня 2003 року "Про оцінку землі" (далі - Закон № 1378-IV (1378-15) ), експертна грошова оцінка вільних від будівель та споруд земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, що проводиться у зв'язку з викупом цих земельних ділянок для суспільних потреб чи їх примусовим відчуженням з мотивів суспільної необхідності, проводиться на основі методичного підходу капіталізації чистого операційного або рентного доходу від використання земельних ділянок з урахуванням їх використання за цільовим призначенням (використанням), встановленим на день прийняття рішення про викуп таких земельних ділянок для суспільних потреб.

Розпорядженням Нікопольської райдержадміністрації від 11 серпня 2014 року № Р-547/0/321-14 затверджена визначена на підставі Звіту про експертну оцінку земельної ділянки, проведену на замовлення ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" Державним підприємством "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у особі товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Експерт", викупна ціна належної відповідачу земельної ділянки. Згідно змісту вказаного Звіту при проведенні оцінки земельної ділянки застосовано, в тому числі, методичний підхід, що базується на капіталізації чистого операційного доходу (визначається на основі аналізу ринкових ставок орендної плати за землю) та рентного доходу (як різниці між очікуваним доходом від продукції, одержуваної на земельній ділянці (фактичної або умовної) та виробничими витратами і прибутком виробника) та передбачає визначення розміру вартості земельної ділянки від найбільш ефективного її використання з урахуванням установлених обтяжень та обмежень. Вказаний методичний підхід включає визначення вартості земельної ділянки як поточної вартості майбутніх доходів від її використання та продажу, що свідчить про відповідність Звіту вимогам як частини другої статті 19 Закону № 1378-IV, так і статей 1, 5 Закону № 1559-VІ щодо складових викупної ціни.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та прийшов до вірного висновку про задоволення позову в частині примусового відчуження в державну власність з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка перебуває у власності ОСОБА_1.

Разом з цим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що судом першої інстанції помилково визначено особу, яка повинна виплатити відповідачу суму коштів в якості відшкодування вартості земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені.

Відповідно до статті 6 Закону № 1559-VІ заходи щодо відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності здійснюються за рахунок коштів відповідних бюджетів та коштів юридичних осіб, що ініціювали відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб.

Частиною 5 статті 16 Закону № 1559-VІ передбачено, що попереднє повне відшкодування вартості земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у грошовій формі здійснюється шляхом внесення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, коштів на депозит нотаріальної контори в порядку, встановленому законом, за місцем розташування земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або перерахування коштів на зазначений власником цих об'єктів банківський рахунок.

Оскільки рішення про примусове відчуження земельної площею 2,47 га, що належить на праві власності ОСОБА_1, прийнято 11 серпня 2014 року головою Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, попереднє повне відшкодування вартості земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у грошовій формі повинно здійснюватись Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області.

Враховуючи зазначене суд першої помилково зобов'язав ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку протягом певного часу з дня виплати йому коштів в якості відшкодування вартості земельної ділянки ПАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат".

Вказані недоліки допущені судом першої інстанції не впливають на правильність вирішення справи по суті.

Відповідно до статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Оскільки задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не правильно визначив особу, яка повинна виплатити відповідачу суму коштів в якості відшкодування вартості земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні шляхом викладення абзацу 3 резолютивної частини рішення суду першої інстанції у такій редакції: "Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку після повного попереднього відшкодування її вартості".