розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18 грудня 2013 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року, -

ОСОБА_4 звернулася до Краснодонського міськрайонного суду Луганської області з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням усіх складових заробітної плати (отриманих виплат), що повинні входити у розрахунок пенсії; зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області провести перерахунок пенсії починаючи з 05 грудня 2008 року, у розмірі 90% від заробітної плати з урахуванням всіх її складових (отриманих виплат), у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, сум виплаченої щомісячної індексації заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески та загальнообовязкове державне пенсійне страхування та сплачувати її в подальшому в перерахованому розмірі.

Постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_4 у перерахунку пенсії з урахуванням усіх складових заробітної плати.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області провести перерахунок нарахованої ОСОБА_4 пенсії, починаючи з 01 листопада 2013 року у розмірі 90 % від заробітної плати, виходячи з усіх складових заробітної плати (отриманих виплат), що повинні входити у розрахунок пенсії, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, сум нарахованої індексації за останні 24 місяців роботи, на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням фактично отриманих сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_4 не погодившись з постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18 грудня 2013 року та постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

ОСОБА_4 починаючи з 05 грудня 2008 року перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області та отримує пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу" (3723-12) .

30 жовтня 2013 року позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії з урахуванням всіх додаткових виплат.

Згідно довідки, виданої Виконавчим комітетом Красно донської міської Ради Луганської області № 29 від 29 жовтня 2013 року про складові заробітної плати, вбачається що до інших виплат відносились: матеріальна допомога на оздоровлення - в сумі 11204,52 грн.; матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань - в сумі 12592,18 грн., індексація - в сумі 796,21 грн.

Також, обліковою карткою застрахованої особи за Формою ОК-5 від 30 жовтня 2013 року підтверджено, що з всіх виплати були утримані страхові внески.

30 жовтня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області надано відповідь № 32854/02, якою роз'яснено, що матеріальна допомога не є складовими заробітної плати для обчислення пенсії згідно ст. 33 Закону України "Про державну службу".

Не погоджуючись з вказаною відповіддю, позивач звернулася до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанцій, дійшов висновку про те, що дії відповідача є неправомірними щодо відмови у перерахунку пенсії у розмірі 90%, виходячи з усіх складових заробітної плати, у тому числі, матеріальної допомоги, сум виплаченої щомісячної індексації заробітної плати, оскільки на них були нараховані та фактично сплачені страхові внески.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, Донецький апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки в поданій позивачем довідці не міститься відомостей щодо нарахування та сплати страхових внесків або збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

Проте, з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна погодитися з огляду на наступне.

За змістом статті 37 Закону "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі статтею 41 Закону "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Як правильно встановлено судом першої інстанції позивачу виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення, а також матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та індексацію, з яких утримано внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не включення ОСОБА_4 матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації до складу заробітної плати державного службовця при призначенні пенсії, є наслідком порушення застосування норм права.

Крім того, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованою вимогу позивача, щодо зобов'язання відповідача в подальшому сплачувати пенсію в перерахованому розмірі, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, а Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області діє лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 14 травня 2013 року (справа № 21-125а13) та від 16 вересня 2014 року (справа № 21-314а14), які відповідно до статті 244-2 КАС України є обовязковими для всіх судів України.

З огляду на викладене постанова Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18 грудня 2013 року, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.