розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області правонаступника Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року у справі № 814/1811/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_2, як фізичної особи-підприємця, до ДПІ, про визнання дій протиправними та скасування наказу,

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій ДПІ щодо здійснення документальної позапланової виїзної перевірки та скасування наказу ДПІ № 73 від 6.02.2013 року (далі Наказ № 73) щодо здійснення документальної позапланової виїзної перевірки, посилаючись на те, що відповідно до вимог ст.,ст. 78, 79 Податкового кодексу України підстав для документальної позапланової перевірки у ДПІ не було.

24 травня 2013 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року, позов задоволено частково.

Наказ № 73 визнаний протиправним та скасований.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що несплата податків до бюджету відповідно до договору про сумісну діяльність не могла бути підставою для призначення позапланової перевірки ОСОБА_2 та відповідно для винесення оскаржуваного наказу, оскільки він перебуває на спрощеній системі оподаткування і сплачує фіксовану суму податку відповідно до вимог п. 293 ст. 293 Податкового кодексу України.

Невиконання умов договору - це правовідносини у сфері господарювання, які регулюються Господарським кодексом України (436-15) і врегулювання цих правовідносин виходить за межі компетенції податкового органу.

Фактично перевірка податковим органом не була здійснена, а права та інтереси можуть бути відновленні за умови скасування оскаржуваного наказу, підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірними дій ДПІ немає.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, є платником податку третьої групи зі ставкою 5%.

20 грудня 2012 року ДПІ направлений ОСОБА_2 запит щодо надання пояснення та належним чином завірених копій документів, які підтверджують отримання ним доходів від підприємницької діяльності за період з 1.01.2010 року до 1.12.2012 року.

9 січня 2013 року ОСОБА_2 надав ДПІ письмові пояснення та їх документальне підтвердження на виконання вимог запиту від 20.12.2012 року.

6 лютого 2013 року ДПІ прийняла Наказ № 73 про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_2 щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2010 року до 31.12.2012 року.

7 лютого 2013 року ДПІ склала акт про відмову ОСОБА_2 допуску посадових осіб податкового органу до здійснення зазначеної перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки.

Відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, повязану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із запитом ДПІ від 20.12.2012 року він містить посилання на пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, якими, зокрема, врегульовані підстави для проведення документальних позапланових перевірок, порядок проведення таких перевірок, особливості проведення документальної невиїзної перевірки та права податкових органів на запит та вивчення первинних документів платників податків саме під час проведення перевірок.

Отже, виходячи з положень вищенаведених правових норм зазначений запит податкового органу направлено на адресу ОСОБА_2 в рамках позапланової невиїзної перевірки.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Пунктом 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Суди попередніх інстанцій встановили, що податковим органом не приймалось рішення щодо відповідного наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, платника податку про таку перевірку не повідомлено та не вручено копію наказу про проведення такої перевірки, а сам запит не містить зазначень щодо можливих порушень платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, тому направлення на адресу ОСОБА_2 запиту про надання пояснень та підтверджуючих документів щодо отримання ним доходів від підприємницької діяльності в рамках проведення позапланової документальної невиїзної перевірки не відповідає вимогам чинного законодавства.

Зазначені обставини свідчать про протиправність дій посадових осіб ДПІ щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_2

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що ОСОБА_2 на адресу податкового органу у встановлені законом строки направив всі первинні документи, а витребування документів здійснено податковим органом з порушенням вимог чинного законодавства. Підстави для призначення позапланової виїзної перевірки у ДПІ були відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відхилити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.