головуючого Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Ленінської обєднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2013 року

у справі № 812/6564/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ассоль-Компані"

до Ленінської обєднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ассоль-Компані" звернулось до суду з адміністративним позовом до Ленінської обєднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2013 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області форми "Р" № 0000172220 від 05.04.2012 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У звязку із неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової документальної перевірки ТОВ "Ассоль-компані" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗК "Агромир" за період 01.04.2011 року по 30.09.2011 року, проведеної на підставі направлення від 01.08.2012 № 300 та відповідно до наказу Ленінської МДПІ від 30.07.2012 № 537 згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідачем складено акт від 19.08.2012 року № 388/22/24194552, яким встановлено порушення пп.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в розмірі 20 320, 00 грн.

На підставі акта перевірки, у звязку із отриманням вироку Комсомольського районного суду м. Херсона від 12.10.2012 року, який набрав законної сили 11.12.2012 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2012 року № 0000172220, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмір 23 3863, 25 грн., з яких за основним платежем - 20 320, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 443, 25 грн.

Встановлено, що відповідачем помилково зазначений рік прийняття податкового повідомлення-рішення, а саме 2012 замість 2013, що підтверджується витягом з журналу реєстрації податкових повідомлень рішень.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентом "ЗК "Агромир".

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо відсутності порушення позивачем вимог податкового законодавства, реальності господарських операцій позивача з його контрагентом і, як наслідок, неправомірного прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на таке.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що господарські правовідносини позивача з ТОВ "ЗК "Агромир" підтверджуються наявним у матеріалах справи договором, податковими накладними, видатковими накладними, виписками з банку, договором оренди транспортного засобу, свідоцтвом про реєстрацію, подорожніми листами вантажного автомобіля.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складається, зокрема з мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Аналогічні вимоги визначені у статті 206 Кодексу адміністративного судочинства України для ухвали суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не зазначено норми податкового законодавства, якими вони керувалися при прийнятті відповідних рішень.

Крім того, що в резолютивній частині судом першої інстанції невірно зазначено суму грошового зобовязання, яке скасовується.

Не виправлено відповідну помилку і судом апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі з метою обєктивності, всебічності та повноти розгляду справи підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Ленінської обєднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2013 року у справі № 812/6564/13-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.