ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" червня 2015 р. м. Київ К/800/15403/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - Смоковича М.І.,
суддів: Стрелець Т.Г., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року,
у с т а н о в и л а :
У грудні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області (далі по тексту також - УПФУ в Долинському районі Івано-Франківської області) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплачено пенсії за період з 1 травня 2007 року по 31 серпня 2013 року в розмірі 91168 гривень 46 копійок, призначеної на підставі довідки № 34 від 10 квітня 2007 року про заробітну плату, що містить недостовірні відомості.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року, у задоволенні адміністративного позову УПФУ в Долинському районі Івано-Франківської області відмовлено.
У касаційній скарзі представник УПФУ в Долинському районі Івано-Франківської області посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить їх рішення скасувати.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 цього ж Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно до прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Приписам наведеної норми кореспондують положення частини четвертої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналіз наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень; а також такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.
Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 червня 2013 року у справі № 21-204а13 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та відшкодування суми зайво виплаченої пенсії, приписи якої, відповідно до норм статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов`язковими для всіх судів України.
Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, розглядаються судами в порядку цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ставить вимогу про стягнення безпідставно виплачено пенсії відповідачу за період з 1 травня 2007 року по 31 серпня 2013 року в розмірі 91168 гривень 46 копійок, призначеної на підставі довідки № 34 від 10 квітня 2007 року про заробітну плату, що містить недостовірні відомості.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З наведеного також слідує, що відносини про стягнення матеріальної шкоди, завданої органу Пенсійного фонду України внаслідок безпідставно виплачених коштів на підставі вищенаведених норм за своєю правою природою є цивільно-правовими, а не адміністративними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що за суб`єктним складом сторін, змістом заявлених позивачем вимог та предметом спору дана справа підлягає розгляду місцевими загальними судами у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) .
Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, якщо провадження за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково відкрито, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
За таких обставин, оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 157, 220, 222, 223, 228, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у цій справі скасувати та закрити у ній провадження.
Роз'яснити Управлінню Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області, що ця справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Смокович Судді Т.Г. Стрелець Т.А. Чумаченко