Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Стахановської міської ради Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Луганської обласної ради

до відповідача Стахановської міської ради Луганської області

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація"

про визнання незаконним та скасування рішення, -

17.09.2013 р. до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Стахановської міської ради Луганської області звернулась Луганська обласна рада. Свої вимоги позивач мотивував тим, що своїми рішеннями, прийнятими у 2006 р., відповідач зареєстрував за собою право власності на об'єкти нерухомості, що знаходяться у власності територіальної громади Луганської області та перебували у користуванні та управлінні комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація". Вважаючи, що такі дії Стахановської міськради порушують законні інтереси територіальної громади області в особі Луганської обласної ради, позивач просив задовольнити позов.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 1.10.2013 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2013 р., позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

У своїх запереченнях позивач та третя особа вважають, що рішення судів є законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що своїми рішеннями, прийнятими на протязі травня-вересня 2006 р., Стахановської міськрада оформила за собою право власності на вбудовані нежитлові приміщення, розташовані у м. Стаханові.

Розглянувши спір, що вник між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління комунальною власністю, здійснивши аналіз матеріалів справи та наданих сторонами доказів, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оскарженими рішеннями відповідач розпорядився майном, що належить територіальній громаді Луганської області, тобто вийшов за межі наданих йому законом повноважень.

При цьому судами правильно застосовано положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) та дано належну оцінку доводам сторін, якими вони обґрунтовували свої твердження та заперечення.

Доводи касаційної скарги правильність висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни судових рішень.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу Стахановської міської ради Луганської області залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 1.10.2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.11.2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235 - 244 КАС України.