розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Будінвест" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Будінвест" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікол", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудгруп", про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,-

У січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОВ Будінвест" звернулося до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 грудня 2013 року № 645/13/7/26-51/2612/02/2.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про неправомірність дій відповідача при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваної постанови, безпідставність притягнення його до відповідальності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2014 року позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване відсутністю правових підстав для накладення оскаржуваною постановою штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі п.8 ч.3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", оскільки у правовідносинах, що склались в межах даного спору, позивач виступає як замовник будівництва, а не організація, що виконує будівельні роботи.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року задоволено апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві; задоволено частково апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудгруп"; скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2014 року та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

При винесенні рішення апеляційний суд виходив із обов'язку позивача як замовника будівництва забезпечити виконання вимог ДБН В.1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки", ДБН В.1.2-5:2007 "Науково-технічний супровід будівельних об'єктів", та обґрунтованості притягнення його до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОВ Будінвест" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на невірне застосування норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року скасувати, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2014 року залишити в силі.

У касаційній скарзі позивач зазначає про безпідставність притягнення його до відповідальності за п.8 ч.3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", оскільки будівельні роботи здійснюються ТОВ "Мікол", а він є замовником будівництва.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 18 грудня 2013 року, на підставі звернень Благодійного фонду "Назарянин" від 15 жовтня 2013 року № 10 та ТОВ "Укрбудгруп" від 06 грудня 2013 року № 06-12/13, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікол" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОВ БУДІНВЕСТ" на об'єкті - будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем та приміщеннями загально будинкового сервісу та торгівельної сфери обслуговування по вул. Артема, 84-а у Шевченківському районі м.Києва.

За результатами перевірки складено акт від 18 грудня 2013 року, згідно якого встановлено, що будівництво здійснюється без забезпечення моніторингу об'єкта та прилеглої забудови території, чим порушено ДБН В.1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки" та ДБН В.1.2-5:2007 "Науково-технічний супровід будівельних об'єктів"; відсутній проект системи моніторингу, а також акти тестування та випробування системи моніторингу, чим порушено п.8.5 ДБН В.1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки"; відсутній науково-технічний звіт, чим порушено п.8.9 ДБН В.1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки"; відсутня програма науково-технічного супроводу, чим порушено п.4.2.1 ДБН В.1.2-5:2007 "Науково-технічний супровід будівельних об'єктів".

18 грудня 2013 року Інспекцією винесено припис ТОВ "Будівест", яким останнього зобов'язано з 18 грудня 2013 року зупинити виконання будівельних робіт до усунення допущених правопорушень та до 18 січня 2014 року усунути допущені порушення. Також відносно позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за фактом виявлення правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

26 грудня 2014 року відповідачем винесено постанову № 645/13/7/26-51/2612/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача ТОВ "ТОВ Будінвест" визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 54810 грн.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) (далі також Закон № 3038-VI (3038-17) ).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (553-2011-п) затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (Порядок № 553).

Згідно п.7 Порядку № 553 (553-2011-п) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Однією з підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства та вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Частиною 2 ст. 26 Закону № 3038-VI встановлений обов'язок суб'єктів містобудування додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Відповідно до п.1.3 ДБН В.1.2-12-2008 "Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки" науково-технічний супровід будівництва відповідно до ДБН В.1.2-5, моніторинг прилеглої забудови, території та об'єкта, що будується, є одним із заходів забезпечення комплексної безпеки будівництва. Зміст, обсяг, терміни виконання і порядок фінансування цих заходів визначають інвестор (замовник) і генеральний проектувальник із залученням підрядника та інших організацій, які виконують роботи, а також власників прилеглих будівель або організацій, що їх експлуатують.

Згідно п.1.6 ДБН В.1.2-12-2008 під час будівництва об'єкта та протягом стабілізаційного періоду його експлуатації проводиться моніторинг прилеглої забудови, території та об'єкта, що будується, з метою своєчасного виявлення, оцінки і відстеження впливу на них факторів, викликаних будівництвом. На етапі будівництва проведення моніторингу, розробка та здійснення вказаних заходів виконується за завданням та за кошти інвестора (замовника).

Відповідно до п.8.3 ДБН В.1.2-12-2008 метою моніторингу є спостереження технічного стану об'єкта будівництва, відстеження техногенного впливу нового будівництва на прилеглі будівлі і споруди, інженерно-геологічну та екологічну ситуацію на прилеглій території, а також визначення часу і величини можливих відхилень від нормального функціонування досліджуваних об'єктів. Зміст і обсяг робіт визначаються технічним завданням на моніторинг (ТЗ) відповідно до вимог проектної документації (3.12) та програми науково-технічного супроводу будівельного об'єкта. ТЗ розробляється проектувальником та організацією, яка здійснює моніторинг, у відповідності з додатком Л, погоджується замовником та затверджується до початку виконання робіт. ТЗ встановлює заходи, методику та періодичність проведення циклів спостережень.

Допустимі значення інформативних індикаційних показників, сукупність яких репрезентативно фіксує стан досліджуваних об'єктів моніторингу, за якими оцінюють рівень небезпеки, приймаються за даними, визначеними у проектній документації.

У п.8.5 вказаних норм визначено, що здійснення моніторингу включає такі етапи: розроблення проекту системи моніторингу відповідно до ТЗ; розроблення системи спостережень для перевірки в натурі ступеня впливу нового будівництва на існуючі будівлі і споруди; тестування та випробування системи моніторингу. Складання відповідних актів та документів випробування; монтаж системи моніторингу на об'єкті; здійснення моніторингу в процесі будівництва та експлуатації протягом стабілізаційного періоду або більшого терміну, встановленого технічним завданням; обробка та оперативний аналіз результатів моніторингу у режимі реального часу; опрацювання результатів спостережень та підготовка відповідних висновків; оцінка впливу нової будівлі і виконання робіт з її зведення на існуючі будівлі і споруди.

Згідно п.8.9 формою звітності є науково-технічний звіт, що включає: результати моніторингу, які можуть бути представлені у вигляді дефектних відомостей, графіків розвитку осідань і кренів будівлі, деформацій поверхні землі, актів огляду стану наземних конструкцій будівлі, актів, що підтверджують дотримання технологічної послідовності захисних заходів щодо зміцнення основ і фундаментів, документів, що відображають контроль якості робіт тощо; розрахунки конструкцій, порівняння їх з результатами вимірів, заходи щодо попередження, усунення або зменшення негативних наслідків шкідливих впливів, прогноз зміни стану будівлі і навколишньої забудови після закінчення будівництва та під час подальшої експлуатації; оцінку фактичного технічного стану об'єктів моніторингу.

Відповідно до п.4.1.4 ДБН В.1.2-5:2007 "Науково-технічний супровід будівельних об'єктів" роботи з супроводу мають здійснюватися згідно з договором (контрактом) між замовником і головним виконавцем (виконавцем) за ініціативи замовника або за умовами конкурсу відповідно до положення про нього.

Згідно п.4.1.5 ДБН В.1.2-5:2007 замовник супроводу виконує такі основні роботи: ініціює виконання робіт з певного етапу супроводу поданням замовлення на виконання цих робіт за довільною формою; видає вихідні дані для розроблення програми науково-технічного супроводу певного етапу життєвого циклу об'єкта; організує, за необхідності, конкурсний розгляд заявок на виконання супроводу, розглядає результати та визначає головного виконавця робіт з супроводу; за поданням головного виконавця розглядає і затверджує програму науково-технічного супроводу; приймає рішення і укладає договір на виконання робіт з супроводу із головним виконавцем; організує контроль за виконанням робіт з супроводу, приймає окремі етапи цих робіт та результати робіт в цілому; забезпечує виробничі і матеріальні заходи, що є необхідними для виконання робіт з супроводу; забезпечує виконання настанов, отриманих за результатами робіт з супроводу.

Отже, зміст, обсяг, термін виконання і порядок фінансування науково-технічного супроводу будівництва, моніторингу прилеглої забудови визначається інвестором (замовником). Моніторинг прилеглої забудови, території та об'єкта, що будується, з метою своєчасного виявлення, оцінки і відстеження впливу на них факторів, викликаних будівництвом, виконується також за завданням та за кошти інвестора (замовника).

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" ( Закон № 208/94-ВР (208/94-ВР) ) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до п.8 ч.3 ст. 2 Закону № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Доводи позивача у касаційній скарзі про необґрунтованість притягнення його до відповідальності на підставі п.8 ч.3 ст. 2 Закону № 208/94-ВР з посиланням на те, що він не здійснює безпосередньо будівельні роботи, а є замовником будівництва, колегією відхиляються як безпідставні.

Суб'єктами містобудування у розумінні Закону № 208/94-ВР (208/94-ВР) , відповідно до його преамбули та ст.1, є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які вчинили правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до визначення ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Відповідно до ст. 34 Закону № 3038-VI право на виконання будівельних робіт надається замовнику. Дозвіл на виконання будівельних робіт від 21 грудня 2012 року № КВ11412244435 з будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем і приміщенням загально будинкового сервісу та торгівельної сфери обслуговування на вул.Артема,84-а у Шевченківському районі м.Києва надано позивачу ТОВ "ТОВ Будінвест" як замовнику.

Відповідно до вимог ДБН В.1.2-12-2008, ДБН В.1.2-5:2007 саме замовник будівництва є відповідальним за організацію та забезпечення здійснення моніторингу об'єкту і прилеглої забудови, за розроблення і наявність на об'єкті проекту системи моніторингу, за її тестування і випробування, наявність відповідних актів, організації виконання робіт з науково-технічного супроводу будівельних об'єктів.

Позивачем, в порушення вимог державних будівельних норм, здійснюється будівництво без забезпечення системи моніторингу об'єкта та прилеглої території, науково-технічного супроводу, що є підставою для притягнення його до відповідальності.

За вказаними обставинами колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови Інспекції про накладення на позивача штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, при винесення якої відповідач діяв на підставі, у спосіб та у межах, передбачених чинним законодавством України.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Будінвест" відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.