провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 04.12.2013 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014 р. у справі № 1715/15178/12 за позовом ОСОБА_4 до Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, Городоцького сільського голови, Виконавчого комітету Городоцької сільської ради треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування рішення,

ОСОБА_4 звернувся з позовом про:

- скасування рішення виконавчого комітету Городоцької сільської ради від 26.12.2004 року № 141 "Про оформлення права приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1",

- визнання протиправними дій виконавчого комітету Городоцької сільської ради щодо видачі свідоцтва про право власності на вказаний житловий будинок з надвірними будівлями ОСОБА_6,

- стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він та ОСОБА_6 є спадкоємцями після смерті їхнього батька - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті батька залишилося спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1 жилою площею 72 кв.м., яке було незавершеним будівництвом до його смерті та не було прийняте як закінчений будівництвом об'єкт в експлуатацію. 26.11.2004 року виконкомом Городоцької сільської ради за заявою ОСОБА_6 було прийнято рішення № 141 "Про оформлення права приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1". Вказує, що оскаржуваним рішенням порушено його право на успадкування майна, обмежено можливість набути право власності на 1/2 частку оспорюваного будинку, чим заподіяно моральну шкоду, яка проявилась у стражданнях, завданих протиправною поведінкою відповідача.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 04.12.2013 р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014 р., в задоволенні позову відмовлено.

На постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 04.12.2013 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2014 р. надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_4 та його сестра - відповідачка ОСОБА_6 є дітьми ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

16 листопада 1992 року, ОСОБА_7 подарував належний йому житловий будинок в АДРЕСА_1 дочці ОСОБА_6

Починаючи з 16.11.1992 року ОСОБА_6 реалізовувала право власності на вказане майно, у тому числі, здійснила його реконструкцію (перебудову). З метою оформлення права приватної власності на реконструйований (перебудований) житловий будинок АДРЕСА_1 остання звернулась до виконавчого комітету Городоцької сільської ради Рівненського району та надала договір дарування від 16.11.1992 року за реєстр. НОМЕР_1, розпорядження виконавчого комітету Городоцької сільської ради Рівненського району від 18.01.1994 року № 1 "Про дозвіл на перебудову житлового будинку", рішення виконавчого комітету Городоцької сільської ради Рівненського району про надання дозволу на переобладнання житлового будинку від 30.06.2004 року № 74, рішення виконавчого комітету Городоцької сільської ради Рівненського району від 26.02.2004 року № 21 "Про надання дозволу на добудову житлового будинку", акт державної технічної комісії про готовність об'єктів садибної забудови до експлуатації від 22.11.2004 року, затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації від 24.11.2004 року № 256, технічну документацію від 05.10.2004 року за інв. № 159.

На підставі заяви та поданих ОСОБА_6 документів, виконавчим комітетом Городоцької сільської ради Рівненського району прийнято рішення № 141 "Про оформлення права приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1".

Вважаючи, що вказаним рішенням виконавчого комітету Городоцької сільської ради Рівненського району порушено право на спадкування 1/2 вказаного будинку, ОСОБА_4 звернувся до суду за захистом його порушених прав.

Розглядаючи справу та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про недоведеність порушення прав позивача в сфері публічних правовідносин оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Городоцької сільської ради Рівненського району.

Колегія суддів погоджується з такими твердженнями суддів враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 23.10.2006 року у справі № 2-а-54/2006, що набрала законної сили, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до Городоцької сільської ради Рівненського району за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6, про визнання недійсними рішень та розпоряджень Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Крім того, рішенням апеляційного суду Рівненської області від 28.01.2009 року по справі № 22-82/2009 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування, визнання права власності на житловий будинок.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Також, відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду (п. 8 ст. 3 КАС України).

Згідно зі ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Також, згідно зі статтею 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені ст. 152 ЗК України.

За приписами наведеної норми держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Зі змісту ч.2 ст. 144 Конституції України та ч.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів невідповідності законам України визнаються незаконними у судовому порядку

При цьому ч. 1 ст. 6 КАС України вказує, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Отже, вирішуючи публічно-правовий спір, суди повинні встановити, в чому полягає порушення прав позивача оскаржуваним актом.

Тобто, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Аналізуючи зміст наведених вище законодавчих норм, з урахуванням матеріалів справи та позовної заяви, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивачем не зазначено та не доведено, яким чином оскаржувані рішення Городоцької сільської ради порушує його права.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.