розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року у справі за позовом Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Відкритого акціонерного товариства "Бериславське АТП-16537" про стягнення коштів за податковим боргом, -

Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - Новокаховська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Бериславське АТП-16537" (далі - ВАТ "Бериславське АТП-16537") в якому просить стягнути кошти за податковим боргом.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року позов Новокаховської ОДПІ задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року апеляційну скаргу ВАТ "Бериславське АТП-16537" задоволено частково. Скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року та прийнято нову, якою позовні вимоги Новокаховської ОДПІ задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Бериславське АТП-16537" податковий борг, а саме: по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 15828, 75 грн. та по орендній платі за землю з юридичних осіб у розмірі 29759, 12 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції Новокаховська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за землю у розмірі 32018, 40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

На підставі акта перевірки від 28.03.2013 року № 78/22/03119121 Бериславською МДПІ (попередник Новокаховської ОДПІ) винесено податкові повідомлення-рішення від 08.04.2013 року: № 0000102200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 534640, 00 грн. та № 0000112200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 525320, 00 грн., з яких за основним платежем на 350213, 00 грн., за штрафними санкціями на 175107, 00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 11.04.2013 року.

Положеннями п.56.1 ст. 56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року адміністративний позов ВАТ "Бериславське АТП-16537" задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення рішення від 08.04.2013 року № 0000102200 та № 0000112200, якими підприємству збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток на 534640, 00 грн. та з податку на додану вартість на 525320, 00 грн., з яких за основним платежем на 350213, 00 грн., за штрафними санкціями на 175107, 00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що стягнення податкової заборгованості, яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 08.04.2013 року № 0000102200 та № 0000112200 є неможливим, оскільки означені податкові повідомлення-рішення були скасовані у судовому порядку.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст. 36 ПК України).

Згідно із п.46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49 ПК України).

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що ВАТ "Бериславське АТП-16537" 06.02.2014 року до Новокаховської ОДПІ надано податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за 2013 рік. У вказаній декларації відповідач самостійно визначив суму податку, нарахованого за результатами останнього звітного податкового періоду в розмірі 12663, 00 грн.

Положеннями п.54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що узгоджене грошове зобов'язання в сумі 12663, 00 грн. ВАТ "Бериславське АТП-16537" не сплачено.

Підпунктом 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Положеннями пп.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що у зв'язку із тим, що відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено узгоджені грошові зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств сума пені складає - 3165,75 грн.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що в користування у ВАТ "Бериславське АТП-16537" знаходиться земельна ділянка площею 3,8769 га.

Положеннями п.288.7 ст. 288 ПК України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу

Згідно з вимогами п.286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.п.287.1, 287.3 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

06.02.2014 року ВАТ "Бериславське АТП-16537" до Новокаховської ОДПІ надано податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2013 рік. У своїй декларації відповідач вказав річну суму орендної плати в розмірі 23078,10 грн., яка відповідно до положень п.54.1 ст. 54 ПК України вважається узгодженою.

З облікової картки платника податку вбачається, що узгоджене грошове зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 23078,10 грн. ВАТ "Бериславське АТП-16537" не сплачено.

Згідно із положеннями пп.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України контролюючим органом товариству нараховано пеню в розмірі 8940,30 грн.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Між тим, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст. 59 ПК України).

Судом апеляційної інстанції зазначено, що на виконання вимог податкового законодавства контролюючим органом було сформовано першу податкову вимогу від 08.10.2001 року № 1/16 на суму 408,80 грн. та другу податкову вимогу від 05.02.2002 року № 2/95 на суму 75801,03 грн. Вжиті податковою інспекцією заходи не привели до погашення відповідачем податкового боргу.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За змістом п.95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги Новокаховської ОДПІ про стягнення коштів за податковим боргом підлягають задоволенню у частині стягнення податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб у розмірі 29759,12 грн. та по податку на прибуток приватних підприємств, з врахуванням пені, в розмірі 15828,75 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог Новокаховської ОДПІ.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.