розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі за позовом Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Львівській області до Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент", Адвокатського об'єднання "Адвокатська компанія "Укрзахідюрсервіс", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про стягнення коштів отриманих за нікчемною угодою, -

Миколаївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів Львівській області (далі - Миколаївська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" (далі - ПАТ "Миколаївцемент"), Адвокатського об'єднання "Адвокатська компанія "Укрзахідюрсервіс" (далі - АО "АК "Укрзахідюрсервіс"), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Залізничному районі) в якому просить стягнути кошти отримані за нікчемною угодою.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у задоволенні позову Миколаївської ОДПІ відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2015 року апеляційну скаргу Миколаївської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Миколаївська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Миколаївської ОДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

За результатами проведеної позивачем документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Миколаївцемент" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Адвокатське об'єднання період з 01.02.2009 року по 31.03.2009 року. За результатами перевірки складено акт від 17.07.2009 року №414/23-0/00293025.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ "Миколаївцемент" вимог підпункту 7.4.4 п.. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та заниження ПДВ що підлягає сплаті до бюджету на суму 2080000, 00 грн., а саме: в лютому 2009 року - 833333, 00 грн. та в березні 2009 року - 1246667, 00 грн.

На підставі акта перевірки позивачем винесено Товариству податкове повідомлення-рішення від 23.07.2009 року № 0000392321/0, яким платнику визначено суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 2995334,00 грн.

Відповідно до п.п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до п.п 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (z0168-95) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (z0168-95) .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 січня 2009 року між АО "АК "Укрзахідюрсервіс" (Виконавець) та ПАТ "Миколаївцемент" (Замовник) укладено договір про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво. Як передбачено п.3.10 Договору, Виконавець надає Замовнику у письмовому вигляді звіт про виконану роботу поетапно чи загально. Надання письмового звіту є обов'язковим. Згідно з п.3.11, на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг згідно з цим договором складається відповідний акт виконаних робіт, що підписується уповноваженими представниками сторін. На підтвердження виконання даного договору виконавцем надавались послуги, підтвердженням чого є Звіт по виконанню договору про надання адвокатських послуг правове обслуговування та представництво від 30.06.2009 року, довіреності на працівників адвокатської компанії, Письмова консультація з питання: здача новозбудованих об'єктів промисловості в експлуатацію та реєстрація права власності на об'єкти нерухомості зареєстровано у позивача 20.03.2009 року за № 478/2 та Письмова консультація з питання: склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва.

Крім того, для надання консультаційно-правових послуг ВАТ "Миколаївцемент" по будівництву цементного заводу та під'їзних шляхів АО "АК "Укрзахідюрсервіс" залучено ТОВ "Експортно-імпортна компанія "Симфонія" та ТОВ "Комунікаційно-сервісна компанія "Форест" та укладено з кожним з них договір б/н про надання юридичних послуг від 03.01.2009 року, предметом яких є такі самі послуги, що передбачені договором, укладеним 05.01.2009 року між Товариством та Адвокатським об'єднанням.

Реальність та виконання зазначених договорів підтверджено первинними документами, які в свою чергу, відповідають вимогам встановленими Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Також судами попередніх інстанцій зазначено, що на момент здійснення господарських операцій відповідачі знаходились в Єдиному державному реєстрі та були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Послуги, які були предметом правочину, не обмежені з цивільного обороту України. Таким чином, господарські операції, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що доводи податкового органу, викладені в акті перевірки 17.07.2009 року № 414/23-0/00293025 про нікчемність правочину - договору від 05.01.2009 року про надання адвокатських послуг, правове обслуговування та представництво, укладеного між ВАТ "Миколаївцемент" та АО "АК "Укрзахідюрсервіс", є безпідставні та спростовуються зібраними у справі належними та допустимими доказами, спростовуються судовими рішеннями у справі № 2а-5730/09/1370, які набрали законної сили та є обов'язковими в порядку ст. 72 КАС України, що є наслідком відмови в позові ДПІ.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог Миколаївської ОДПІ.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2015 року залишити без змін.