головуючого - судді Єлфімова О.В.,суддів Сахна Р.І., Шибко Л.В.,за участю прокурора Таргонія О.В.,розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 березня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Балаклавського районного суду м. Севастополя від 16 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 10 травня 2011 року.

Вироком Балаклавського районного суду м. Севастополя від 16 лютого 2011 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 365 КК України виправдано за відсутністю складу злочину;

за ч. 1 ст. 366 КК України виправдано за відсутністю складу злочину.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 травня 2011 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що він перевищив свої службові повноваження, вчинив підробку

офіційних документів та видав неправдиві документи за наступних обставин.

Так, у період з квітня 2005 по вересень 2006 року він, як посадова особа - голова садівничого товариства «Дельфін», перевищуючи свої службові повноваження, порушуючи п.п. 13, 37 Статуту СТ «Дельфін», а також установлене державним актом № 005514 право постійного користування землею садівничого товариства, без проведення засідання правління товариства, без винесення питання на розгляд загальних зборів товариства, виділив члену СТ «Дельфін» ОСОБА_6 в користування земельну ділянку № 342, площею 0,04 га та частину дороги, площею 0,0362 га, чим заподіяв суттєву шкоду законним інтересам зазначеного товариства.

Крім того, ОСОБА_5, достовірно знаючи про те, що в користуванні ОСОБА_6 знаходиться земельна ділянка № 329, площею 0,04 га, видав йому офіційний документ - довідку про членство ОСОБА_6 в СТ «Дельфін», в яку вніс недостовірні відомості про те, що в користуванні вказаної особи знаходиться земельна ділянка, площею 0,1162 га, необґрунтовано включивши в зазначену ділянку земельну ділянку № 342, площею 0,04 га та земельну ділянку, яка є частиною дороги СТ «Дельфін», площею 0,0362 га, що в подальшому призвело до видачі ОСОБА_6 державного акту на право власності на земельну ділянку № 329, площею 0,1162 га.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень з підстав істотного порушення кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону, просить справу направити на додаткове розслідування. Свої вимоги аргументує тим, що засуджений безпідставно виправданий за відповідними статтями обвинувачення. Порушено вимоги ст. 334 КПК України, оскільки мотивувальна частина виправдувального вироку не містить підстав для виправдання підсудних з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Одночасно прокурор вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки при залишенні апеляції прокурора без задоволення суд не зазначив підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник засудженого просить залишити вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду без зміни, а касаційну скаргу прокурора, без задоволення, як безпідставну.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з частинами 1, 4 ст. 327 КПК України, виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину. При цьому виправдувальний вирок повинен бути судом мотивований.

Відповідно до статей 323, 334 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Суд вказаних вимог закону не виконав.

Як убачається з вироку, виправдовуючи ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, суд належним чином не з'ясував обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_5, і не навів конкретних і переконливих мотивів, з яких відкинув сукупність доказів обвинувачення, що є у справі.

Так, обґрунтовуючи висновок про відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України України, суд лише послався на показання самого підсудного, який заперечив пред'явлене йому обвинувачення.

При цьому, виправдовуючи ОСОБА_5 у цьому злочині, суд не навів обґрунтованих мотивів, з яких відкинув показання ОСОБА_5 на досудовому слідстві де останній підтвердив, що питання про виділення ОСОБА_6 частини дороги на загальних зборах не вирішувалося, Разом із цим, суд, виправдовуючи ОСОБА_5, послався також на протокол засідання правління СТ «Дельфін» від 24.01.2004 року та протокол загальних зборів СТ «Дельфін» від 24.04.2005 року про виділення ОСОБА_6 земельної ділянки № 342 та № 329.

При цьому судом залишено поза увагою те, що ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у тому, що він достовірно знаючи про те, що в користуванні ОСОБА_6 знаходиться земельна ділянка № 329, площею 0,04 га, видав йому офіційний документ - довідку про членство ОСОБА_6 в СТ «Дельфін», в яку вніс недостовірні відомості про те, що в користуванні вказаної особи знаходиться земельна ділянка, площею 0,1162 га, необґрунтовано включивши в зазначену ділянку земельну ділянку № 342, площею 0,04 га та земельну ділянку, яка є частиною дороги СТ «Дельфін», площею 0,0362 га, що в подальшому призвело до видачі ОСОБА_6 державного акту на право власності на земельну ділянку № 329, площею 0,1162 га.

Крім того, як убачається із матеріалів справи довідка про членство ОСОБА_6 в СТ «Дельфін», в яку ОСОБА_5 вніс недостовірні відомості, що в подальшому призвело до видачі ОСОБА_6 державного акту на право власності на земельну ділянку № 329, площею 0,1162 га. в матеріалах справи відсутня. ОСОБА_6 щодо набуття ним членства у СТ «Дельфін» та отримання довідки від ОСОБА_5. не допитано ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні, що свідчить про неповноту досудового та судового слідства .

Також органами досудового слідства залишились не з'ясованими обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. А саме, коли було видано довідку ( дата видачі відсутня ), чи мав право ОСОБА_5 видавати таку довідку, а як свідчать фактичні обставини даної справи довідка, в підробці якої пред'явлено обвинувачення ОСОБА_5., в матеріалах справи відсутня.

Залишено поза увагою рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 25 лютого 2009 року щодо земельної ділянки № 329 на яку ОСОБА_6 отримав довідку від ОСОБА_5 та яким визнано недійсними Державні акти на право власності на земельну ділянку № 329 виданого ОСОБА_6 та яким визнано недійсним з моменту його укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1162 га, розташованої в м. Севастополі у межах землекористування СТ «Дельфін», укладений між ОСОБА_6 Та ОСОБА_7

Крім того, не встановлено в чому полягала істотна шкода, завдана інтересам окремих громадян та юридичних осіб, не вказано, інтересам яких громадян вона завдана.

Проте вищезазначеним обставинам орган досудового слідства й суд належної оцінки не дали, внаслідок чого залишились не з'ясованими важливі обставини справи.

Згідно з роз'ясненнями, даними у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 (va002700-05) «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування », суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування, коли під час дізнання чи досудового слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключають можливість постановлення вироку.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що рішення суду про

виправдання ОСОБА_5 є передчасним, прийнятим із порушенням вимог кримінально-процесуального закону, без повного, всебічного дослідження обставин справи і зібраних слідством доказів, а тому не може бути визнаним законним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час провадження досудового слідства всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України поверхово досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Неповнота досудового слідства з урахуванням особливостей судового розгляду не може бути усунута в судовому засіданні, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на нове розслідування.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції задовольнити.

Вирок Балаклавського районного суду м. Севастополя від 16 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 10 травня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу - направити на нове розслідування.