головуючого-судді Єленіної Ж.М., суддів Матієк Т.В., Фурика Ю.П., за участю прокурора Вергізової Л.А., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 березня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Чернівецької області на ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 16 серпня 2011 року щодо ОСОБА_5

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 травня 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, є особою, що не має судимостей відповідно до ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України на строк 2 роки 6 місяців із конфіскацією всього майна, що є її власністю; за ч. 3 ст. 321 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_5 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією всього майна, що є її власністю.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду змінено. Постановлено вважати ОСОБА_5 засудженою за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців без конфіскації майна; за ч. 3 ст. 321 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_5 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовими строком 3 роки та з покладенням на неї обовязків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Як установив суд, ОСОБА_5 12 серпня 2010 року приблизно о 13-й годині незаконно придбала лікарський засіб «Фенозепам», який незаконно зберігала, а потім незаконно збула за 225 грн ОСОБА_6 3 блістера по 10 таблеток цього препарату, який є психотропною речовиною, загальною масою 0,03 г.

Крім того, 20 серпня 2010 року приблизно о 13:40 ОСОБА_5 повторно незаконно збула за 210 грн 2 блістера «Фенозепаму» загальною масою 0,02 г та 1 блістер «Димедролу» по 10 таблеток у кожному блістері.

Також засуджена збула за 210 грн 1 блістер «Димедролу» та 2 блістера «Фенозепаму» по 10 таблеток у кожному. Загальна маса діючої речовини становить 0,5 г.

Того ж дня працівники міліції виявили та вилучили у ОСОБА_5 4 блістери препарату «Димедрол» загальною масою 3 г, а також 3 блістера «Фенозепаму» по 10 таблеток у кожному загальною масою 0,03 г, які вона незаконно зберігала з метою збуту.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий апеляційний розгляд у звязку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженої внаслідок мякості. Зазначає, що апеляційний суд при звільненні ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням недостатньо врахував ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, особу винної, котра раніше була засуджена за скоєння умисних корисливих злочинів до умовної міри покарання, однак на шлях виправлення не стала.

На касаційну скаргу засудженою ОСОБА_5 подано заперечення, в якому вона просила про залишення ухвали суду апеляційної інстанції без зміни.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга прокурора не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні зазначених у вироку злочинів відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку. Ці висновки по суті не оспорюються у касаційній скарзі.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії засудженої кваліфіковано вірно.

Доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених ОСОБА_5 злочинів та даним про її особу є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з вимогами ст. 75 КК України в разі, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше пяти років, ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.

Як убачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про звільнення засудженої від відбування призначеного покарання апеляційний суд у повній мірі дотримався вимог зазначених законів.

Зокрема, суд апеляційної інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_5 злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться один до середньої тяжкості, а другий тяжкий, конкретні обставини справи, дані про особу засудженої, яка раніше була судима, однак судимість погашено у встановленому законом порядку, характеризується за місцем проживання позитивно (а.с. 206), визнала вину, розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину.

Приймаючи рішення про можливість виправлення засудженої без реального відбування нею покарання, апеляційний суд урахував стан здоровя ОСОБА_5, яка є інвалідом 3-ї групи, перебуває на диспансерному обліку в центрі профілактики та боротьби зі СНІДом, не заміжня, має на утриманні малолітню дитину (а.с. 207 - 209).

За таких обставин суд апеляційної інстанції, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без реального відбування нею покарання, встановив максимальний іспитовий строк, передбачений ст. 75 КК України, та поклав на неї обовязки, визначені у ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України та містить докладні мотиви прийнятого рішення.

Істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не допущено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги прокурора не вбачається.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Чернівецької області залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 16 серпня 2011 року щодо ОСОБА_5 без зміни.