ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Єлфімова О.В.,
суддів: Сахна Р.І., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Гладкого О.Є.,
представника скаржника ОСОБА_1,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 20 березня 2012 року матеріали провадження за касаційною скаргою зі змінами й доповненнями до неї скаржника ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 29 липня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
За результатами дослідчої перевірки 07 травня 2010 року заступник прокурора Конотопської міжрайонної прокуратури виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо співробітників Конотопського МВ ГУМВС України в Сумській області ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за відсутністю в їх діях складів злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно з указаною постановою в ході проведення в порядку
ст. 97 КПК України перевірки заяви ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 про привласнення шляхом зловживання своїм службовим становищем директором Конотопського підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі КП ВУВКГ) ОСОБА_6 належного на праві власності ОСОБА_2 майна дільничний ОСОБА_7 не виявив ознак складу злочину, передбаченого
ч. 2 ст. 191 КК України, констатував цивільно-правовий характер правовідносин щодо права власності ОСОБА_2 на лінію водоканалізаційної мережі по вул. Санжаревського в м. Конотопі Сумської області, а тому 27 січня 2010 року відмовив у порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_6 за відсутністю в діях останнього складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України.
06 квітня 2010 року Конотопською міжрайонною прокуратурою вказану постанову скасовано і направлено на додаткову перевірку у звязку з неналежним її проведенням.
Опитавши представника скаржника ОСОБА_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_7 з приводу проведення перевірки щодо вищенаведеної заяви, заступник прокурора Конотопської міжрайонної прокуратури за заявою з приводу винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 27 січня 2010 року відмовив у порушенні кримінальної справи щодо
ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України.
Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від
23 червня 2010 року скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на постанову заступника Конотопської міжрайонної прокуратури від 07 травня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи залишено без задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 29 липня
2010 року апеляцію ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову місцевого суду без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 порушується питання про скасування судових рішень з направленням матеріалів провадження за скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на новий судовий розгляд у звязку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неповнотою проведеної за заявою скаржників перевірки, невідповідністю висновків суду обставинам справи.
У змінах та доповненнях до касаційної скарги, клопотанні, що по суті є також доповненням, скаржник ОСОБА_2 та його представник
ОСОБА_1 висловлюють доводи, аналогічні викладеним у касаційній скарзі. Зазначають про порушення права на захист, оскільки всупереч вимогам ч. 4 ст. 87 КПК України за наявності клопотання ОСОБА_1 про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судове засідання за вказаною процедурою проведено не було. Крім того, всупереч положенням ст. 88 КПК України ОСОБА_1 було позбавлено можливості ознайомитися з протоколом судового засідання, оскільки у встановлений кримінально-процесуальним законом строк її не було повідомлено про його виготовлення. Одночасно скаржники просять винести окрему ухвалу щодо посадових осіб за фактами фальсифікації та службової підробки матеріалів кримінальної справи, фактами приховування неправомірних дій та умисного незастосування судами кримінального закону, який підлягає застосуванню, при розгляді справи як з боку Конотопської прокуратури, так і з боку судів першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши доповідача, пояснення представника скаржника
ОСОБА_1, яка повністю підтримала скаргу з доповненнями та змінами до неї, просила постановлені судові рішення у справі за скаргою скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, а також просила винести окрему ухвалу відповідно до ст. 400-2 КПК України, прокурора, який вважав судові рішення законними та обґрунтованими, перевіривши наявні матеріали справи за скаргою та матеріали, на підставі яких відмовлено у порушенні кримінальної справи, обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.
Доводи ОСОБА_1 у касаційній скарзі про те, що всупереч вимогам ч. 4 ст. 87 КПК України за наявності її клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судове засідання за вказаною процедурою проведено не було, колегія суддів вважає такими, що суперечать матеріалам справи.
Як убачається з протоколу судового засідання, таке клопотання ні в усній формі, ні в письмовій представник заявника ОСОБА_1 не заявляла.
Разом із тим, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1, вважаючи постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від
07 травня 2010 року незаконною, як представник ОСОБА_2 звернулася до місцевого суду зі скаргою на рішення заступника прокурора.
Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від
23 червня 2010 року скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на постанову заступника прокурора Конотопської міжрайонної прокуратури про відмову у порушенні кримінальної справи залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення без зміни. При цьому судовий розгляд скарг відбувався за участю представника скаржника ОСОБА_1
Того ж дня ОСОБА_1 подала до місцевого суду клопотання про ознайомлення з протоколом судового засідання для подачі письмових зауважень та отримання копії постанови суду, зареєстроване у цьому суді
25 червня 2010 року. На вказаному клопотанні вбачається резолюція судді зі вказівкою про видачу заявниці копії постанови суду та ознайомлення її з протоколом судового засідання (а.с. 34).
Однак, відомостей про те, що ОСОБА_1 отримала зазначену постанову та ознайомилася з протоколом судового засідання, в матеріалах справи не виявлено, як і не встановлено даних, які би свідчили про забезпечення судом відповідно до ст. 88 КПК України можливості
ОСОБА_1 реалізувати своє право на ознайомлення з протоколом судового засідання для подачі письмових зауважень з приводу допущеної неправильності або неповноти протоколу. Зокрема, повідомлення про виготовлення протоколу судового засідання представнику скаржника ОСОБА_1 не направлялось.
У подальшому ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на судове рішення місцевого суду вказувала, серед іншого, на недотримання районним судом вимог ст. 88 КПК України.
Натомість, залишаючи її апеляцію без задоволення та визнавши постанову суду законною, апеляційний суд навів аргументи про те, що ОСОБА_1 не була обмежена у праві ознайомлення з протоколом судового засідання і у праві подати свої зауваження після закінчення строку на його виготовлення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 359 КПК України апеляційний суд повертає кримінальну справу до суду першої інстанції, якщо суд першої інстанції не розглянув зауважень на протокол судового засідання чи не надав передбаченої ст. 349 цього Кодексу можливості ознайомлення з матеріалами справи, для виконання вимог, передбачених статтями 88 і 349 КПК України.
Ці норми закону не були дотримані, що свідчить про постановлення ухвали апеляційного суду з порушенням вимог кримінально-процесуального закону та є підставою для її скасування.
У звязку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону касаційний суд був позбавлений можливості дати оцінку змісту постанови міськрайонного суду щодо законності постанови заступника прокурора і тому він не вправі постановляти окрему ухвалу щодо наведених заявницею фактів.
При новому апеляційному розгляді справи суду належить урахувати вищевикладене, а також перевірити інші доводи скаржників у касаційній скарзі та постановити законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу скаржника ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 29 липня
2010 року, постановлену у справі за скаргою ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 на постанову заступника прокурора Конотопської міжрайонної прокуратури від 07 травня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо співробітників Конотопського МВ ГУМВС України в Сумській області ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364,
ч. 1 ст. 366 КК України, скасувати, а матеріали провадження за скаргою ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 направити на новий апеляційний розгляд.
Судді: О.В. Єлфімов Р.І. Сахно Л.В. Шибко