Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів Квасневської Н.Д., Швеця В.А.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.

розглянула у судовому засіданні 15 березня 2012 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою судді Шевченківського районного суду м. Києва Козятник Людмили Григорівни на окрему ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 вересня 2011 року щодо неї.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2011 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 190 КК України, повернуто прокурору Шевченківського району м. Києва на додаткове розслідування.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 вересня 2011 року зазначену постанову змінено: виключено з мотивувальної частини постанови висновок суду про те, що «слідчим не дотримано місячний термін щодо надання матеріалів кримінальної справи обвинуваченій ОСОБА_1 та її захиснику ОСОБА_2 до закінчення граничного строку тримання під вартою». У решті постанову суду залишено без зміни.

Окремою ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 вересня 2011року ухвалено довести до відома керівництва Шевченківського районного суду м. Києва про встановлені по справі факти порушення закону суддею Козятник Л.Г. при попередньому розгляді справи за обвинуваченням ОСОБА_1 для відповідного реагування.

У касаційній скарзі Козятник Л.Г. порушує питання про скасування окремої ухвали апеляційного суду щодо неї. Вважає, що її винесено за відсутності достатніх для цього підстав. Посилається на суперечливість рішення апеляційного суду, який в окремій ухвалі вказав, що допущені органом досудового слідства порушення вимог закону при ознайомленні обвинуваченої та її захисника з матеріалами справи не можуть бути розцінені як перешкоджання в реалізації права на захист обвинуваченої, і в той же час, залишаючи без зміни рішення місцевого суду про направлення справи на додаткове розслідування, погодився з висновком місцевого суду про істотне порушення органом досудового слідства КПК (1001-05) при ознайомленні обвинуваченої з матеріалами справи. Вважає, що апеляційний суд безпідставно послався в окремій ухвалі на те, що суд при попередньому розгляді не вправі робити оцінку процесуальним документам, оскільки законом передбачено лише заборону суду на цій стадії процесу оцінювати докази, а не аналізувати дотримання процесуальної форми при складанні кримінальної справи.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка вважала, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 23-2 КПК України окрему ухвалу (постанову) може бути винесено при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом. При цьому окрема ухвала має бути обґрунтованою та мотивованою.

Як убачається зі змісту оскаржуваної окремої ухвали, підставою для її винесення стало те, що суддя Козятник Л.Г. у постанові, винесеній під час попереднього розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1, у порушення вимог КПК України (1001-05) , звернула увагу на неналежне виконання слідчим ч. 1 ст. 98-2 КПК України, оскільки обвинуваченій протягом 3-х днів з моменту винесення не було вручено постанови про порушення кримінальної справи та під час досудового слідства несвоєчасно розглядалися клопотання ОСОБА_1 та її захисника, тобто, на переконання апеляційного суду, суд дав оцінку процесуальним документам досудового слідства, чого не вправі робити в попередньому розгляді.

Разом з тим, при винесенні окремої ухвали конкретних даних, які б свідчили, що при винесенні постанови суддя Козятник Л.Г. умисно порушила закон чи допустила недбале ставлення до своїх службових обовязків, апеляційний суд не навів. Відсутні такі дані і в матеріалах справи.

Посилання апеляційного суду в окремій ухвалі на те, що суд вийшов за межі повноважень, наданих суду при попередньому розгляді, оскільки дав оцінку процесуальним документам досудового слідства, не грунтуються на матеріалах кримінальної справи, оскільки зі змісту постанови видно, що на цій стадії судом, було вирішено саме ті питання, зясування яких передбачено ст. 237 КПК України, і оцінка зібраним доказам не надавалася. Виявивши у справі такі порушення вимог КПК України (1001-05) , без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, а саме порушення права обвинуваченої ОСОБА_1 на захист, суд у попередньому розгляді, відповідно до вимог ст. 246 КПК України, своєю постановою повернув справу на додаткове розслідування, при цьому суддя зазначила підстави такого рішення, належно його обґрунтувавши. Той факт, що судом, крім іншого, було зазначено у постанові, що «слідчим не дотримано місячний термін щодо надання матеріалів кримінальної справи обвинуваченій ОСОБА_1 та її захиснику ОСОБА_2 до закінчення граничного строку тримання під вартою», що було виключено апеляційним судом з постанови суду, не є підставою для винесення окремої ухвали щодо судді. Слід зазначити, що виключивши зазначене посилання суду, апеляційний суд в решті залишив постанову про повернення справи на додаткове розслідування без зміни.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що окрема ухвала, винесена щодо судді КозятникЛ.Г., є необґрунтованою, а тому, згідно з вимогами ч. 1 ст. 398 КПК України, підлягає скасуванню у звязку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Керуючись ст. ст. 394 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу судді Шевченківського районного суду м. Києва Козятник Людмили Григорівни задовольнити, а окрему ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 вересня 2011 року щодо неї скасувати.